Напередодні візитів держсекретаря США Мадлен Олбрайт та президента РФ Володимира Путіна президент України Леонід Кучма зустрівся із кореспондентом Бі-Бі-Сі та... все йому розповів. Цю, на наш погляд, сенсаційну бесіду ми і пропонуємо нашим читачам (тобто відвідувачам сайту uatoday.net — Ред .).
— Наскільки комфортно вам як Президенту України бути між заходом і сходом? Україні взагалі? Наскільки зручна ця позиція?
— Незручна з однієї точки зору — усі обіцяють, але нічого не роблять. Ось в чому головна проблема. Для України визначено зовнішній пріоритет — це європейський вибір. Тому і з пані Олбрайт, і з Володимиром Путіним розмова вестиметься з урахуванням головної проблеми — співпраці з МВФ. Якщо очікувати, коли пройде другий аудит НБУ, то можна і ноги протягнути в Україні.
— Якби ви були головою МВФ, ви б як діяли? Ви б давали зараз гроші, не чекаючи результатів реформ, чи чекали, поки Україна виконає усі вимоги? Чи враховували б ви геополітичну важливість України і допомагали?
— Я б обов’язково зважав на багато чинників — і геополітичне, і стратегічне розташування України. Головне — не можна нас рівняти, припустимо, з східноєвропейськими країнами. Навіть з країнами Балтії. З простої причини. Менталітет українців, так як і росіян, зовсім інший, ніж менталітет поляків чи прибалтів. Ми будували комунізм більш ніж 70 років. У нас немає тих поколінь, які жили при іншій системі. Тому й на це треба зважати. Люди жили, як я вже казав, в зоопарку. Їм все давали. Давали зарплату, щоб не померли. Наприкінці тієї роботи давали малогабаритну квартиру. А пенсію давали, щоб був кусок хліба і щось до хліба. Перебороти цю психологію набагато важче, ніж щось інше. Тому наші люди не розуміють, що вони вчора нічого не платили за квартиру, а сьогодні треба платити 100% собівартості. А при тій заробітній платі, яка є, не вистачає і на півквартири. Звичайно, наші опоненти це використовують. Нема однорідного суспільства, яке було б бажано мати сьогодні.
— У зв’язку з тим, що в Росії обрано нового президента, багато хто з аналітиків на Заході говорить про те, що буде російська політика більш прагматичною щодо пострадянського простору, більш наступальною. Чи готова Україна до такого нового підходу Москви?
— Я на місці Путіна вів би таку ж політику. Більш жорстку, більш прагматичну. І це — в інтересах України і українців. Хай там що, а за те, що ти береш, треба платити. Сьогодні Росія, практично, кредитує Україну. Ми потребуємо газ, але не платимо. За перший квартал ця сума становить близько $500 млн. Я ще розумію, якби цей газ надійшов до бюджету, а він же пройшов крізь пальці і потрапив до комерційних структур, а далі — в офшорні зони. Тому я як Президент зацікавлений в наведенні жорсткого порядку, жорсткого підходу до взаємовідносин з Росією з точки зору економіки. Товар — гроші — товар. А ми ж звикли до іншого, а тепер кричимо, що в Росії буде по-іншому. А що, в Росії краща економічна ситуація? В неї мало своїх внутрішніх проблем?
— Кажуть, що якщо тиск на Україну посилюватиметься, то вона ще далі віддалятиметься до Заходу.
— Що більше нас тиснутимуть, то далі ми віддалятимемося. З кожним роком зменшується товарообіг між Україною і Росією. Якщо не буде економічного інтересу, то не буде і політичного. Тому я в першу чергу кажу, що росіяни повинні задуматися. Я переконаний, що Європа зацікавлена в нормальних ділових вiдносинах між Україною і Росією. Це в інтересах стабільності на європейському континенті насамперед.
— Україно-російські відносини останіх років були характерні теплими вашими особистими взаєминами з Борисом Єльциним. Зараз, говорять, настав кінець безкраватної дипломатії. Як ви будете будувати взаємини з Росією і Путіним?
— То хай говорять, а ми будемо робити. Кому як подобається, чи в краватках, чи без краваток, це вже інша справа. Але я певний, що відносини з Володимиром Путіним будуть абсолютно нормальні, дружні і відповідальні. Нам що, виходячи з добрих відносин з Єльциним, хтось подарунки робив? Я тільки вдячний за те, що ми, будучи президентами, вирішили декілька головних стратегічних питань. Це — договір між Україною і Росією, де визнана Україна. І, по-друге, розв’язали проблему Чорноморського флоту. До 1997 року російський флот знаходився на нашій території, не платив ні копійки. Це було вигідно Росії в якійсь мірі. Відносини керівників держав залежать в першу чергу від того, наскільки одна країна потребує іншу.
— Одним з головних випробувань і індикатором ситуації в Росії буде те, як новий президент побудує взаємини з так званими олігархами. Він хоче обмежити їхній вплив. Яка в Україні ситуація? Наскільки вас турбує, що деякі люди в Україні є дуже впливовими в політиці, економіці, в засобах масової інформації?
— Я не знаю, чому у нас навколо слова «олігарх» створили такий ореол негативу. Давайте подивимося, в Великобританії, США та в кожній країні є олігархи. В США — судова справа проти Гейтса, який має власних коштів $58 млрд. І ніхто не робить з цього трагедії.
Для мене головне, щоб капітал і олігархи в тому числі працювали на українську економіку. Деякі політичні сили у нас називають Суркіса олігархом, то цей олігарх хоч київське «Динамо» і базу світового рівня зробив, вкладає кошти сюди.
А спитати в таких, як Павло Лазаренко і подібних, котрі сьогодні є в Україні. Вони ж самі нікуди не ділися, а свій капітал розмістили в декількох офшорних зонах, а в українську економіку — ні копійки.
Думаю, і Путін буде виходити з таких самих міркувань. Працюй на Росію! І влада завжди підтримуватиме такі дії. А працюватимеш проти, то і я буду вживати відповідні заходи. Тому сьогодні уся діяльність олігархів буде прозорою.
Відомо, скажімо, які підприємства їм належать. То будемо дивитися, чи вкладаються інвестиції в розвиток виробництва, куди йде прибуток і т.д. і т.п. Тим більше, що ми поставили перепону офшорним зонам, заборонили брати участь в приватизації. Тому що це, практично, ті ж нові українці чи росіяни з офшорних зон керують цими процесами, а головне, що кошти повернуться туди знову.
— Чи задоволені ви роботою нового уряду?
— Я ніколи не буду задоволений роботою жодного уряду, поки я президент. Для цього підстави завжди будуть. У сьогоднішній ситуації президенту не можна бути задоволеним. Свою оцінку я дам на розширеному засіданні Кабміну. Але я переконаний, що не олігархи їм заважають, а вони самі собі заважають в деяких проблемах. Хай спочатку в Кабінеті Міністрів наведуть порядок, а потім будемо вести розмову.
Я не задоволений тим, що для продовження програми розширеного фінансування МВФ треба прийняти 34 законодавчих акти. Де вони? Уряд ці три місяці, маючи той парламент, який готовий був приймати будь-які пропозиції з боку уряду, не скористався цим? Я впевнений, що МВФ буде слідкувати, до яких заходів вдається уряд, щоб виконати свої зобов’язання. Якщо з боку уряду будуть тільки обіцянки, то не допоможуть ніякі гучні декларації, ніякі назви.
А сьогодні для України дуже важливо, щоб була поновлена програма розширеного фінансування МВФ, бо ми не витримаємо з тими запасами валюти, які є в НБУ, щоб дочекатися, поки пройде другий аудит. Тому треба діяти швидше, а не сподіватися на когось, більш плідно співпрацювати з парламентом. Плідна співпраця з парламентом — запорука успіху сьогоднішнього уряду. Автоматично депутати голосувати в темну за пропозиції уряду не будуть.
— Ви нещодавно отримали перемогу на виборах. Яку ви бачите Україну під кінець вашого президентства? Яку Україну ви б хотіли залишити?
— Я хотів би залишити Україну, в якій переважна більшість людей була б одностайною, що ці роки ми прожили недаремно. Щоб не було бажання знову повертатися назад в союз — чи радянський, чи слов’янський, чи інший міфічний союз. За Україну я це можу сьогодні гарантувати. Але я хочу, щоб ця гарантія йшла і від людей. А для цього ми повинні мати успіхи в економіці. А в економіці ми будемо мати успіхи, коли прийде іноземний капітал, в тому числі британський. Коли вони будуть впевнені, що можна вкладати гроші, і ці вклади принесуть результати.
— Чи думаєте ви про якогось наступника?
— Я про себе думаю, а іншим не раджу цим займатися. Не раджу, щоб вони не зробили фальстарт. Хай краще покажуть людям, що вони щось уміють робити, а не тільки говорити. Поки що я не бачу взагалі необхідності говорити про це.
— Ви говорили, що після виборів будете новим президентом. Минуло вже майже півроку після виборів. Чи ви змінилися?
— Справді змінився. Я сьогодні практично незалежна людина, і це головне. Я незалежний з точки зору прийняття рішень. Бо ви ж розумієте, що впродовж першого терміну і особливо наприкінці завжди думаєш, а що подумають виборці. І не тільки це. Тому думаю, що мої рішення щодо адміністративної реформи, щодо реформи на селі, деякі кадрові рішення говорять про це. Щодо посилення боротьби з організованою злочинністю — в Україні це відчувають, і дуже серйозно.
Бі-Бі-Сі 13.04.2000 07:21
