Рахункова палата в черговий раз розкритикувала роботу Міністерства охорони здоров’я. Раніше нею виявлені «недоліки», що полягають у нецільовому і неефективному використанні 55% бюджетних асигнувань на 2000 і 2001 роки. Зараз йдеться про медичні кадри. Як показали перевірки, до 23% коштів, які виділялися на їх підготовку і перепідготовку, використовувалися з порушенням законодавства. Зокрема, як розповів «Дню» голова Рахункової палати Валентин СИМОНЕНКО , замість того, щоб витрачати гроші безпосередньо на навчання, їх пускали на ремонт і утримання медвузів. Тим часом, 20% медичних кадрів сьогодні пенсійного віку, а 40% не пройшли в 2002—2003 роках підтвердження кваліфікації. Результати аудиту також показали, що кадрова політика міністерства позбавлена таких важливих речей, як планування і прогнозування. Більше того, обсяги держзамовлення, які з року в рік довіряються урядом МОЗ, не забезпечують потребу галузі у лікарях. А факт відсутності на вступних екзаменах конкурсу серед абітурієнтів, що претендують на контрактне навчання, вже сам по собі вказує на рівень їхньої підготовки. Система ж інтегрованих екзаменів показала, що орієнтуються в предметі «контрактники» на 6—15% гірше «бюджетників». І це при тому, що на платній основі сьогодні навчається половина студентів медичних вузів країни. У той час як, скажiмо, у Франції — не більше 10%. Наслідки ситуації, що склалася, на думку голови Рахункової палати, дадуть про себе знати негайно. Безграмотні лікарі стануть частіше допускатися помилок, небезпечних для життя пацієнтів.
Варто вiдзначити, що Міністерство охорони здоров’я відреагувало на критику, і, що показово, з більшістю пунктів погодилося. Наприклад, із тим, що обсяг і рівень підготовки майбутніх лікарів не відповідає потребам галузі. Але в цьому, вважає начальник управління освіти і науки Олександр ВОЛОСОВЕЦЬ , провина аж ніяк не МОЗ. Реальна потреба медзакладів, підлеглих міністерству, у лікарях складає понад 6 тисяч чоловік. Проте, незважаючи на неодноразові запити до Мінекономіки, обсяги держзамовлення з кожним роком тільки зменшуються. Не вистачає коштів. А що стосується, м’яко кажучи, низької кваліфікації колишніх контрактників — це, на думку О. Волосовця, дійсно факт. Але вихід, на його думку, є: нещодавно було введено систему ліцензійних інтегрованих випробувань, яка дозволяє об’єктивно оцінювати знання молодого лікаря.
У МОЗ не згодні з іншим: чому контролери Рахункової палати вирішили, що в кадровому питанні відсутнє планування і прогнозування. Практика «радитися з регіонами» тут жива. А значить потреби галузі визначаються не з порожнього місця. Також, продовжує О. Волосовець, Рахункова палата дійшла помилкового висновку про те, що серед абітурієнтів-контрактників немає конкурсу. Навпаки, він існує, але тільки на одні спеціальності більший, а на інші — менший. Що прямо пов’язано з їх престижністю. «Всім відомо, що стоматологами, гінекологами і венерологами бажає стати набагато більше студентів, ніж, скажімо, педіатрами чи фтизіатрами». Саме тому, вважають у міністерстві, в підлеглих йому установах нараховується 15 тисяч лікарських вакансій.
Дивно, але про брак кадрів говориться якраз в той момент, коли експерти вказують на їх надлишок, який спричиняє цілий комплекс проблем — насамперед виплату зарплати «зайвим». Якщо на Заході на 10 тисяч населення припадає в середньому 18 лікарів, то у нас — всі 27. Розмірковуючи місяць тому про ситуацію, що склалася, голова комітету ВР із питань охорони здоров’я, материнства і дитинства Микола ПОЛІЩУК пропонував, «почистити» і ряди студентів-медиків. Наприклад, ввести тимчасовий мораторій на підготовку уже наявних у надлишку фахівців. Тільки в цьому випадку, на його думку, можна було б говорити про реальні можливості впровадження сімейної медицини, скорочення витратних ліжко- місць у лікарні та розширенні функцій поліклінік.
Щоправда, як вважає помічник віце-президента Академії медичних наук Андрій ГУК, сьогодні це лише слова. Наприклад, у 2000 році було розроблено і підписано Президентом концепцію реформування охорони здоров’я. Червоною ниткою в ній пройшла думка про те, що вузькопрофільних фахівців в Україні дуже багато. «Але хіба це якимсь чином вплинуло на кількість випускників із цих спеціальностей, — говорить А. Гук. — Крім того, в міністерстві постійно наголошують, що необхідно зменшувати кількість місць у лікарнях. У той же час, згідно зі ст. 59 Конституції, кількість медзакладів не може бути скорочена. А значить, у принципі будь-яка спроба щось перебудувати в системі може розцінюватися як незаконна». Словом, резюмує А. Гук, у відсутності планування в роботі з кадрами звинувачувати МОЗ буде некоректно. Йому, швидше, варто поспівчувати, оскільки чинні закони утворять замкнене коло, що не дозволяє впроваджувати в Україні давно визнане ефективним на Заході.
Втім, як вважає виконавчий секретар Асоціації психіатрів Семен ГЛУЗМАН, з ефективного західного досвіду у нас засвоїли далеко не все. Наприклад, краще мати в селах телефони та дороги, ніж неписьменних фельдшерів без обладнання. На його думку, вже тільки ця тенденція може свідчити про безграмотну кадрову політику. До речі, С. Глузман стверджує, що в кулуарах керівництво медичних вузів констатує, що такого рівня падіння якості медичної освіти ще ніколи не було. І дійсно, цілком ймовірно, що через кілька років лікуватися у молодих фахівців буде не те що неефективно — швидше, небезпечно. С. Глузман не виключає, що відбувається це із-за контрактників, яких нерідко «нагороджують» недоторканністю. Як розвиватиметься ситуація далі? Сьогодні внесок студентів-контрактників до скарбнички медвузів становить 60%...
