Навіть великий і, нагадаємо, жахливий французький революціонер Максимілiан Робесп’єр колись радив: якщо банкір виплигне з вікна, стрибайте за ним — там гроші. Ця інакомовність актуальна і сьогодні. Проте виконуючий обов’язки головного банкіра країни Арсен Яценюк не робить жодних екстравагантних вчинків, а навпаки — застерігає від них країну, домагаючись того, щоб і в складних нинішніх умовах банківська система працювала стабільно. Вчора ця теза стала квінтесенцією прес-конференції, яку дали в Нацбанку Яценюк і президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. У їхній спільній заяві міститься, зокрема, заклик до банківських працівників виконувати свої функції, домагатися надійності банківських установ, виконувати свої обов’язки перед державою і громадянами. Підписанти також ставлять завдання зберегти в суспільстві довіру до банківської системи, яка тільки й може забезпечити виконання нею своїх основних функцій, виступають проти втягування її в політичний процес і радять банківським працівникам органічно поєднувати високий професіоналізм і активну громадянську позицію.
Якщо Нацбанку в цих умовах вдасться створити в країні острів стабільності, то він заслуговуватиме якщо не на пам’ятник, оскільки ця установа має бути вічно живою, то на якусь високу нагороду. Тим більше, досвід поколінь закликає бути в цих питаннях дуже пильними. Так, один мудрий американець стверджував, що все, що добре для політики, погано для економіки і навпаки. А інший — що політики, при найменшій можливості, ведуть справу до інфляції. Ці думки підтверджуються і вітчизняними мислителями. Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов сказав «Дню»: «Знаходячись у ситуації політичної кризи, економіка просто здалася в полон політичним пристрастям, політичним резонам і суспільним маніфестаціям. Зараз країна переживає такий час, що саме політика протесту або політика підтримки того чи іншого кандидата є концентрованим змiстом економіки, що фактично зупинилася».
Але вчора Нацбанк, зазначимо, з цифрами в руках (чисті м іжнародні резерви НБУ — $10,4 млрд., валові — $12,1 млрд., скорочення обсягів депозитів у комерційних банках всього 0,4%, приріст кредитів, виданих банками, — 1,8%, надлишкова лі квідність банківської системи 700 млн. грн.) все це спростовував. Яценюк пішов проти течії і заявив, що хоч усі зараз говорять про політику, «ми із Сугоняком вирішили виділитися, поговорити про економіку і фінансову стабільність». Проте і він не уник політичного аспекту, заявивши про те, що «політизації банківської системи не сталося і не станеться». «Ми не можемо ділити банківських клієнтів за регіонами чи кольорами, — зазначив банкір і підкреслив: — Ми виконуємо свою конституційну функцію». Що стосується того, як це відбувається, то для опису процесу було знайдено і потім кілька разів повторено досить вражаюче визначення «як гарний швейцарський годинник» (ще краще звучало б: як гарний швейцарський банк, але до цього ще, очевидно, далеченько).
Повернувшись до економіки, Яценюк запевнив країну в тому, що Нацбанк «контролює банківську систему в повному обсязі» і в тому, що разом з усіма банкірами розуміє, «яка частка відповідальності лежить на банківській системі». Основне завдання банкірів, на його думку, полягає в тому, щоб «зберегти найсвятіше — приватну власність у вигляді депозитів, які українці довірили банкірам». Тому він запевнив, що будь-який громадянин, який бажає поміняти валюту чи отримати гроші зі свого депозиту, може це зробити, — «є повне забезпечення як валютою, так і гривнею».
Для цього, за його словами, НБУ прийняв низку рішень щодо підтримки ліквідності банківської системи як — гривневої, так і доларової, підвищив (із понеділка) ліміт продажу готівкової іноземної валюти. «Якщо українці хочуть купувати валюту, що падає на міжнародних ринках, то будь ласка, — сказав банкір, — ми забезпечимо потрібний її обсяг. Всі області країни забезпечені тримісячним запасом готівки». Банкір також зупинився на безпеці банківської системи: «нас ніхто не блокує і блокувати не буде», електронна система забезпечена всім необхідним комплексом електронного захисту (від п’яти до десяти ешелонів), численні щоденні хакерські атаки легко відбиваються. Що стосується можливих зовнішніх санкцій до України, то, за запевненням Яценюка, жодна держава до України їх застосовувати не буде.
Виникає запитання: якщо в банківській системі все так добре, то навіщо ж в цьому так переконувати? Безпосереднім приводом, схоже, стало опубліковане на одному із сайтів (що належить колишньому банкіру і колишньому політику, який, очевидно, намагається знову повернутися в політику) звернення такої собі невідомої студентської організації, яке не хочеться навіть стисло викладати... До речі, цю провокацію однозначно засудив Олександр Сугоняко, закликавши дати їй різку оцінку. За його словами, за свободою повинне слідувати зростання відповідальності, а не навпаки.
Проте наявна небезпека цим, швидше за все, не вичерпується. Так, Президент Леонід Кучма впевнений у тому, що, в зв’язку з виниклою після виборів ситуацією, в країні спостерігатиметься економічний спад. «Хоч які гучні заяви зараз робили, але я впевнений, що ми в економічному плані йтимемо донизу, бо ситуація, що виникла, дає мені підстави робити такі заяви», — заявив Президент і додав: — «Я вдячний тій стороні, де виробляють основний національний продукт, за те, що вони не виходять на вулицю». «Вгамуйте пристрасті, тому що будь-яка революція має завершитися миром, — відзначив Л. Кучма, — і чим швидше закінчиться так звана революція, тим краще буде для народу України. Зупинімося, а потім рухатимемося далі, але зовсім не під тими гаслами, які сьогодні на вулиці». Як вплинуть нинішні події на нашу економіку? Про це — в коментарях експертів.
КОМЕНТАР
Ярослав ЖАЛІЛО , президент Центру антикризових досліджень:
— Якщо чисельність людей, які працюють, відповідним чином зменшилась, то не може не зменшуватися і обсяг виробництва. Отже, ми можемо говорити про уповільнення темпів економічного зростання або навіть стагнацію. Політична нестабільність, я думаю, може відбитися на курсі гривні, тому можна чекати певного підвищення курсу долара, євро та інших валют. Це також не може не відбитися на ціновій ситуації. Ми можемо говорити про певне прискорення темпів інфляції. Зрозуміло, що зараз зростає споживчий попит, люди стараються робити якісь запаси. І, зрештою, це може негативно вплинути на ситуацію в монетарній сфері, оскільки трохи змінилася структура витрат населення. Це пов’язано з переміщенням людей, зростанням навантаження на деякі регіони (наприклад, Київ), що може викликати локальний дефіцит ліквідності, навіть локальний товарний дефіцит. Хоч я не думаю, що цей вплив можна розцінювати як значний.
