У нашій повсякденності, особливо останні два роки, вистачає поганих новин. Деякі з них, через страшні наслідки, стають відомими всій країні й обговорюються місяцями. Проте в тіні залишається безліч інших подій — не менш кричущих прикладів свавілля й безкарності влади на всіх рівнях.
Позавчора студенти й громадянські активісти — всього близько 50 осіб — прийшли до будівлі Ленінського районного суду міста Луганська з вимогами звільнити з-під варти громадянина Нігерії Олаолу Сунканмі Фемі, звинуваченого в замаху на вбивство шістьох осіб, які напали на нього в під’їзді будинку 5 листопада 2011 року.
Як повідомило інформагентство Сxid.info з посиланням на організаторів акції, активісти звернулися до міліції із запитаннями, які Олаола, вже шостий місяць перебуваючи в Луганському СІЗО, не може озвучити публічно: «Я винен у тому, що доводиться захищатися?», «Я винен у тому, що на мене нападають?», «Я винен у тому, що розмовляю інакшою мовою?», «Я винен у тому, що маю інакший колір шкіри?».
5 листопада минулого року в Луганську на Олаолу та його знайомого, також студента з Нігерії, в під’їзді напали четверо хлопців і двоє дівчат. Нападники викрикували на адресу студентів образи на расовому підгрунті, повалили на землю, били ногами й кидали в них камені. Фемі вдалося піднятися, й він почав оборонятися горловиною розбитої пляшки. Нападники відступили, але щойно на місце пригоди приїхала міліція, знахабнілі расисти раптом перетворилися на «потерпілих», а Фемі були висунуті звинувачення за статтею 115, частина 2 — замах на вбивство двох і більше осіб (нагадую — одному проти шести).
Як стверджують організатори акції, їм з перевірених джерел стало відомо, що мати одного з нападників, Леменчука Д.Ю., працює в Ленінському РВ УМВС, у провадженні якого і перебуває кримінальна справа проти іноземного студента. Поза сумнівом, цей факт міг істотно вплинути на кваліфікацію справи за такою серйозною статтею.
Член Правозахисного центру «Поступ» Ярослав Мінкін прокоментував ситуацію так: «Сьогодні громадянин Нігерії фактично звинувачується в тому, що, підвівшись з землі після побиття ногами, почав захищатися від підлітків, які напали на нього. Незважаючи на явні факти расистського нападу на двох нігерійських студентів, міліція веде справу зі звинувачувальним ухилом, а обставини того, що сталося, інтерпретуються неправильно. У цій ситуації до кримінальної відповідальності слід притягти осіб, що напали на Олаолу вшістьох на грунті расової неприязні!.. Найтривожніше в цій ситуації саме те, що працівники міліції продовжують звинувачувати іноземних студентів і вигороджувати покидьків, здатних принижувати й бити людей за їхній колір шкіри та переконання».
Слід також додати, що судове засідання було перенесено втретє. Прокуратура та державний обвинувач уже півроку (!) не можуть знайти перекладача з англійської для підсудного.
Прихованим або явним ксенофобам, готовим позловтішатися, що ось, мовляв, посадили «чорного» й правильно зробили, раджу пригадати, як старанно наша міліція оберігає від найменших неприємностей як власних працівників і їхніх родичів, так і високопоставлених бюрократів та їхніх дітей-мажорів. Будь-хто може завтра потрапити під кулаки хуліганів, серед яких виявиться син депутата, міністра або хоч трохи впливового чиновника, й у результаті виявиться винуватим.
Так, жити в Україні зараз невесело, й новини підтверджують це щодня. А коли влада — все одно з яких причин — починає, на додаток до своїх звичайних неподобств, ще й потурати расистам, то життя в країні з великою ймовірністю може стати геть нестерпним.
