Напередодні Страсного тижня, який переживають християни східного обряду, у Національному заповіднику «Софія Київська» відбулася київська прем’єра мистецького проекту «Сім слів Христа на хресті» (13 квітня була львівська). Це — оригінальне поєднання однойменного музичного твору відомого австрійського композитора Йозефа Гайдна із монументальними композиціями на тему страстей Христових львівського художника Мирослава Отковича.
У 20—30-х роках ХIХ століття «Сім слів Спасителя на хресті» Гайдна були популярні серед віденської еліти, а згодом і у поважних товариствах по всій Європі. Твір виконувався як на концертних вечорах, так і в храмах, хоч призначений для виконання у Страсну п’ятницю або під час Хресної дороги. Його музична частина супроводжується текстом із Біблії. «Ознайомившись із коментарями віденського трактування, я зрозумів, що потрібно пристосувати ці слова Спасителя до проблем сьогоднішнього дня, — зазначає голова Патріаршої комісії УГКЦ по роботі з молоддю отець Йосиф Мілян, який у проекті виконує роль оповідача. — Тому, крім біблійних уривків, використав поезію Ліни Костенко, Богдана Лепкого, Уляни Кравченко та власний текст. Поетичні рядки часто підсилюють мову. Мені подобається такі нетрадиційні підходи до мистецтва, які спонукають людину до роздумів, заглиблення у себе... І, як видається, картини Мирослава Отковича, музика, слово — все це разом створило відповідну атмосферу, яка панує напередодні Страсного тижня і Великодня». «Ще з глибокого дитинства я виніс спогади про дні Великоднього посту, — продовжує художник Мирослав Откович. — Був березень, ще пролітав за вікнами білий сніг, а ми чекали весни. Мати, сидячи за швейною машинкою, за шиттям нехитрого одягу для нас, дітлахів, до свят, наспівуючи тужливу мелодію «Страждальна Мати під хрестом стояла». Цей спогад тривожить мою душу і сьогодні. Я шукав виходу в образному втіленні Великої драми Христа-Спасителя. Слухаючи знамениті «Пасіони» Баха, відчув величну духовну молитву через музику, але не міг відчути себе виокремлено із своїми особистими почуттями. Музичний твір Йозефа Гайдна дає нам таку можливість».
«Голгофа. Хрест. Страшні криваві сни...» — пророчо лунають рядки із поезії Богдана Лепкого. Звучить тривожна музика. Здається, тривога досягає апогею. «Га? Ти — не Бог? Лиш назарей Ісус?» — виголошується наче вирок. Сім художніх композицій підсилюють настрій одна одної. І мимоволі задумуєшся над людською природою. Два тисячоліття по тому питання любові, жертовності та прощення все ж такі актуальні. Як і те, що від нас залежить, що перемагатиме у нашій людській сутності — добро чи...
«Хоч «Софія Київська» занесена у список світової спадщини ЮНЕСКО й у ній не велено проводити служби, ми давно мріяли, щоб тут відбувалися такі акції, як ця, — ділиться враженнями режисер проекту Сергій Проскурня. — Очевидно, справжнє мистецтво походить від Божого натхнення. Звичайно, я як людина і як режисер задумуюся над темами воскресіння, вічного життя, страждання та свідомого жертвоприношення. Якщо проаналізувати мою творчу біографію, то в ній було кілька випадків, коли ставив глибокодуховні вистави у церквах, які на той момент були перетворені у музеї та галереї. І що примітно, потім ті приміщення знову віддавали під храми... Тому, можливо, я не поспішаю творити на сцені, а люблю сакральне мистецтво втілювати деінде».
P.S. Організатори проекту мають намір щороку у передвеликодні дні влаштовувати такий «концерт з ілюстраціями» у Домініканському соборі Львова.
