«День» часто запрошує у гості, для розмови, найрізноманітніших людей. Однак останній гість був нам особливо дорогий. Сергій Михальчук — талановитий фотохудожник, що, як ви розумієте, не може не об’єднувати його з нашою газетою, і не менш обдарований кінооператор. На його рахунку десятки неігрових стрічок, зйомки і у небі, і під водою, і у найекстремальніших ситуаціях. А ще — робота над найвідомішими ігровими фільмами. Зокрема, з Валерієм Тодоровським над картинами «Коханець», «Мій зведений брат Франкенштейн», «Темна конячка», серіалом «Закон», зараз готується проект «Біси». У Києві він буває нечасто («в основному в дорозі»). У нинішній приїзд прийшов до нас у редакцію, щоб поспілкуватися про свою професію, про фотографії та про кіно, про свої подорожі, про Україну та Росію... Здобувши визнання у російській столиці (яка, як відомо, сльозам не вірить і б’є з носака), Сергій не тільки не втратив зв’язок з батьківщиною, а й коли з’являється можливість, вважає за краще працювати саме тут. Інша справа, що така можливість з’являється не часто. Однак фільм «Мамай» режисера Олеся Саніна приніс оператору Сергію Михальчуку черговий приз на черговому фестивалі. А картина насамперед нам самим нагадала про таке поняття, як українське кіно. У планах — новий спільний проект з колегою та другом дитинства Олесем Саніним. Як бачите, під час зустрічі тем було багато, і розмова вийшла цікава і насичена. Ознайомитися з її змістом наші читачі зможуть вже у найближчих номерах «Дня».
