Протягом перших чотирьох десятиріч міць НАТО служила стримуючим
чинником при спробах розв'язати конфлікт у самому серці Європи — арені
стiлькох жахів у минулому. Почасти завдяки цьому Альянсу на початку нинішнього
десятиріччя завершилася холодна війна. Лідери НАТО зіткнулися з цілим рядом
нових завдань і проблем. Президент Клінтон і його колеги зробили кроки
з модернізації та зміцненню Альянсу, готуючи його до виконання нових місій,
запрошуючи до нього нових членів, налагоджуючи партнерство з новими й такими,
що народжуються, демократіями регіону, а також розробляючи стратегію майбутнього.
Сьогодні в Косово НАТО реагує на справжню загрозу своїм
моральним цінностям і інтересам в період після холодної війни. Діючи заради
миру й справедливості в Косово, ми знову підтверджуємо основну мету існування
НАТО як захисника демократії, стабільності та елементарної людської порядності.
Ми засмучені й обурені жахливими людськими стражданнями, свідками яких
ми є: довгі низки біженців, плач і ридання за тими близькими й рідними,
хто загубився або загинув, холоднокровна масова бійня. Але не треба помилятися.
Звірства, які творять сили сербів у Косово, не були результатом бомбардувань
НАТО — саме вони й стали причиною того, що Альянс був змушений почати діяти.
Давайте уточнимо, що поставлено на карту. Косово — невелика
частина регіону величезної історичної важливості, якому визначено зіграти
життєво важливу роль у майбутньому Європи. Цей регіон є однією з головних
артерій, що зв'язують Європу, Азію та Близький Схід. Перша світова війна
почалася в південно-східній частині європейського континенту, де проходили
також і великі битви Другої світової війни. Сьогодні цей регіон — один
із критично важливих елементів, якого бракує в головоломці під назвою «Єдина
й вільна Європа».
Ми повинні згуртуватися й діяти спільно, як союзники, коли
виникає необхідність у союзницькій акції; i як друзі й партнери, допомагаючи
викувати більш стабільний, процвітаючий і законослухняний світ. Вашингтонський
саміт продемонструє, наскільки цінить НАТО свої відносини з усіма демократіями,
що розвиваються, в усьому регіоні.
Україна користуватиметься особливою увагою в Вашингтоні.
Саміт спільної Комісії НАТО-Україна — перша зустріч на найвищому рівні
з державою-партнером в історії існування Альянсу — є символом особливих
відносин між Україною й НАТО. Вибір Україною шляху тісної співпраці з НАТО
сприяє регіональній стабільності й висвітлює зростаючу роль України як
одного з лідерів глобального масштабу. На Вашингтонському саміті наші лідери
обнародують переглянуту стратегічну концепцію Альянсу, яка враховує різні
небезпеки, з якими НАТО може зіткнутися в майбутньому. Вони покладуть на
НАТО зобов'язання із розвитку військових сил, які будуть спроможними виконати
цілий діапазон місій Альянсу.
До їхнього числа входить основна місія НАТО — спроможність
справлятися з агресією, спрямованою безпосередньо проти одного чи кількох
членів Альянсу. Це охоплює й інші потенційні операції, такі як ті, що зараз
здійснюються в Боснії й Косово. Усі вони відрізняються, як день від ночі,
від того типу всеосяжної оборони Європи, до якої так довго готувався Альянс.
Подібні операції, швидше за все, відрізнятимуться за розмахом
і тривалістю від тих місій, які здійснюються з метою колективної самооборони.
Треба сподіватися, що вони будуть нечастими. Такі місії можуть проводитися
спільно з партнерами або іншими державами, що не є членами НАТО.
На саміті нашим лідерам буде надано можливість підняти
такі партнерства, як з Україною, на вищий рівень. Вони розглянуть рамки
щодо керівництва участю партнерів у плануванні, прийнятті рішень і реалізації
ряду місій Альянсу. Лідери також обнародують план з модернізації збройних
сил, які партнери виділятимуть для майбутніх операцій, очолюваних НАТО.
Підсумком усього цього буде НАТО з ширшими військовими можливостями і держави-
партнери з посиленим військовим потенціалом. У результаті в багато разів
зміцниться міць НАТО за рахунок могутностей партнерів на шляху до встановлення
миру.
Дії НАТО ніколи не спрямовані проти якогось народу — їхнє
завдання боротися з агресією, терором і хаосом. Ми будуємо майбутнє, яке
зітре з лиця землі, а не видозмінить розбрати минулого. Доля більше непідвладна
географії — народи самі вирішують свою долю. На Вашингтонському саміті
лідери НАТО збираються вітати досягнутий у цій сфері прогрес і знову підтвердити,
що двері Альянсу відчинено. Вони обнародують конкретний план надання допомоги
з підготовки потенційно нових членів до того, щоб вони відповідали критеріям
НАТО. Лідери збираються завірити прагнучі до вступу країни, що їх оцінюватимуть
за тим внеском, який вони можуть внести у справу Альянсу, а не за їхнім
географічним положенням.
Ми повинні знову підтвердити нашу віру в спроможність чоловіків
і жінок, котрі, незважаючи на національні та етнічні відмінності, працюють
спільно, щоб побудувати краще майбутнє. Ця віра надихала фундаторів НАТО,
коли вони зібралися в Вашингтоні п'ятдесят років тому; й сьогодні нею керуються
у всіх акціях Альянсу. Спільно з нашими партнерами НАТО збирається розробити
систему безпеки, яка охопить весь регіон і дасть можливість дітям по обидві
сторони Атлантики вирости й постаріти в умовах свободи, безпеки й миру.
