Учора у Державній бібліотеці України для дітей у рамках Всеукраїнської вахти пам’яті відкрилася незвичайна виставка, на якій було представлено копії масштабних моделей бойової техніки та військово-історичних мініатюр періоду Другої світової війни — експонати з приватних колекцій, Київського міського клубу стендового моделізму і Броварського клубу військово-історичної мініатюри «Десна». Творці мініатюр — це люди широкого вікового діапазону. Найменшій учасниці — Ірочці Зацепіній — десять років, а найстарші вже розміняли четвертий десяток. Кореспондент «Дня» поцікавилася у авторів моделей, чим же захоплює їх таке заняття.
Олександр Кромпляс, студент Авіаційного університету, у своїх роботах намагається розкрити трагедію людини, яка стала жертвою воєнного конфлікту. Його дід, як громадянин Німеччини, брав участь у війні на боці ворога, але після війни залишився на території України. Місцеві жителі його не видали владі, оскільки він надавав їм медичну допомогу як професійний лікар. А сьогодні його онук намагається власними руками доторкнутися до трагічних сторінок історії свого роду, усвідомити масштаби цієї загальнолюдської трагедії. Михайло Донський, учень військового чернігівського ліцею, лейтмотивом своєї технічної творчості вважає «Бруд на колесах», адже під час війни не буває чистих машин... Сергій Лахно, капітан, командир роти вузла зв’язку Генерального штабу, віддає перевагу зображенню сцен початкового періоду війни, оскільки йому і по сьогодні боляче за загиблих солдат через невміле керівництво командирів. Автором же проекту самої виставки став Валерій Алтухін, біолог за спеціальністю, який багато років захоплюється цим видом творчості. Він говорить, що ці моделі такі ж крихкі, як і людське життя, і що створюючи їх, діти починають усвідомлювати, що вбиває не зброя, а люди, які її тримають у руках.
