Нещодавно я був змушений побувати на Мінському автозаводі. Йому, як і нашому КрАЗу, прийшлося дуже тяжко. Після того як 1990 р. було випущено 39700 вантажних автомобілів, обсяг виробництва покотився вниз по роках, як по сходинках. Хтось гірко покепкував, що не тільки зубр, а й завод, який вибрав його своєю емблемою, повинно занести до Червоної Книги...
"1996 року ми випустили 10 тисяч автомобілів, - сказав мені новий генеральний директор Валентин Гуринович. - Наші потужності завантажено всього на чверть, але "великий спад" зупинено. Втішно, що ми зберегли конструкторський колектив - 180 чоловік - і створюємо сьогодні нові моделі МАЗів".
На фото ви бачите одну з таких моделей - всюдихід МАЗ-6317 з трьома ведучими вісями. Він повернувся з підмосковного автотріалу (змагань вантажівок), де пройшов без єдиної зупинки найскладнішу смугу перешкод. Добре зарекомендував він себе і в Африці. Я спостерігав (на жаль, не "вживу", а у заводському відеозаписі), як суданський військовий представник запропонував мінчанам форсувати невідоме озерце у затоці річки. Замісник головного конструктора Анатолій Овсянников, відганяючи думки про крокодилів і мікробів, що викликають захворювання, пішов перевіряти чи в'язке дно... Коли машина була на середині озера, вода піднялася майже до вітрового скла (глибина - 199 см), але МАЗ впевнено подолав цей "брід по-африканськи".
Модель 6317 випускається також як повноприводне шасі. На ньому, зокрема, змонтовано для російського міністерства надзвичайних ситуацій спеціальний екскаватор для розчищення завалів у районах стихійних лих.
У Білорусії залишаються тільки 5-7% випущених МАЗів. 85% надходять до Росії, де завод покладає особливі надії на такого споживача, як Сибірський нафтогазовий комплекс.
