Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Медові ріки» і береги обмежень

16 серпня, 2005 - 00:00
МЕДУ НА УКРАЇНСЬКИХ ПАСІКАХ БІЛЬШ АНІЖ ДОСТАТНЬО. СВОЇМИ СМАКОВИМИ ТА ЦІЛЮЩИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ, А ГОЛОВНЕ — НАТУРАЛЬНІСТЮ ВІН ПРИГОЛОМШУЄ ЄВРОПЕЙЦІВ. ЮРІЙ ДЗЕРКАЛЬ ІЗ КІРОВОГРАДЩИНИ СВОЇМ МЕДОМ ПИШАЄТЬСЯ, ЯК І ВСІ 500 ТИСЯЧ УКРАЇНСЬКИХ ПАСІЧНИКІВ / ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОСАРЄВА / «День»

У неділю в день початку Успенського посту відзначали, як називають у народі, Медовий Спас. У цей день здійснюється освячення меду та благословляється куштування його нового збору. Утім, Медовий Спас — свято не лише релігійне. Бджільництво для українців — заняття традиційне, можна навіть сказати, улюблене. Більш того, за кількістю пасічників Україна — світовий лідер, на медову промисловість у нашій країні працюють аж 500 тисяч осіб. Таким чином, сьогодні ми входимо до п’ятірки країн, які є найбільшими виробниками меду, поступаючись Китаю, США, Аргентині та Туреччині. Щорічно наші бджоли виробляють 50—52 тонни патоки, що становить 5% від обсягу світової продукції. Цифри вражають, проте Європа закуповувати український мед не поспішає, і національний пасічник не отримує належного прибутку. Чому так відбувається?

«На виставках іноземці залюбки куштують наш мед, — розповідає заступник директора з наукової роботи НДІ бджільництва Сергій Бугера. — Щиро дивуються, коли ми говоримо, що це виключно бджолиний продукт і людина його не вдосконалювала». Але потім згадують, що Україна — це Чорнобиль, отже, радіація, і починають вимагати результатів усіляких аналізів на відповідність наявним держстандартам. А в нас не лише аналізів — самих держстандартів немає. Чорнові варіанти цих важливих документів уже розроблені, а грошей на їхнє впровадження, як завжди, бракує.

Не «тримає фасон» і упаковка українського товару. Бракує західним людям красивих баночок із різнокольоровими кришечками. Аналогічна історія й із вітчизняними «медопохідними» — наприклад, гідної всесвітньої уваги медовухи. Ось і доводиться поки що задовольнятися покупцями із країн близького зарубіжжя. Самі ж українці меду споживають небагато: лише 0,1 г на день. Адже продукт належить до тих, без яких наші не дуже багаті громадяни можуть обійтися.

«Мед — найцінніший продукт харчування, — розповідає дієтолог Світлана Шевцова, — Його можуть використовувати замість цукру бажаючі схуднути, оскільки в меді менше калорій і він вирізняється майже стовідсотковою засвоюваністю. Наприклад, німецькі дієтологи лікують за допомогою меду ожиріння — небагато меду після бідних на калорії обідів надає відчуття ситості. Також замінювати цукор медом я б радила усім клієнтам гастроентерологів».

До речі, українці досягають успіху не лише у бджільництві, а й у підроблянні меду. За словами Сергія Бугери, відсоткове співвідношення всіх мікроелементів підробляють так майстерно, що навіть лабораторні дослідження визнають, що мед справжній. Проте деякі недоліки можна виявити й неозброєним оком. Наприклад, якщо відчувається горілий смак, отже мед підігрівали. А якщо з’явився осад або розшарування — він явно не першої свіжості.

Продовження теми на стор. "ТАЙМ-АУТ"

Вікторія ГЕРАСИМЧУК, «День»
Газета: