Економічний форум, присвячений діалогу влади і бізнесу, відповідно до пропозиції Віктора Ющенка, проводитиметься щоквартально. Наступний раунд цього діалогу присвячують питанням моделі фіскальних відносин. «Кожен квартал, поки ми один одному не набриднемо, ми будемо зустрічатися», — сказав Президент. Він погодився з пропозицією глави Державної податкової адміністрації про проведення форуму в просторішому будинку ДПАУ (учорашній проходив у концертному залі «Українського дому»), підкресливши при цьому, що необхідно приділити більше часу системі оподатковування, однак відразу відзначив, що за один рік її змінити неможливо. Ющенко назвав себе прихильником проведення дискусії щодо податку на додаткову вартість і оподатковування в цілому й запропонував залучити до діалогу на форумі, крім міністрів фінансів і економіки, також експертів-економістів Олександра Пасхавера і Валерія Геєця, щоб «можна було трохи відчути фіскальну проблему в країні». Невже не відчувають? До речі, учора міністр економіки Сергій Терьохін попросив вибачення в журналістів за ті вибачення, які висловив російським нефтетрейдерам, звинувачуваним у організації бензинової кризи, перший віце-прем’єр Анатолій Кiнах.
Добігає кінця травень, недалеко й до кінця першого півріччя, але країна все ще не знає, чи виріс обсяг іноземних інвестицій в Україну. Влада про це не говорить. А от неофіційні джерела стверджують: не лише не виріс, а й скоротився. Опосередкованим підтвердженням цього може бути вчорашній день — серіал публічних заходів. Адже, мабуть, найбільш чутливим сигналом для іноземних інвесторів слугують відносини вітчизняного бізнесу й влади. Схоже, вчора була зроблена спроба «перекричати» підприємців, які мають до її дій серйозні претензії.
Першим номером міжвідомчого «роад-шоу» став форум під назвою «Регуляторна політика — запорука відвертості та прозоростi влади» за участю Президента України Віктора Ющенка, а також прем’єр-міністра Юлії Тимошенко й першого віце-прем’єра Анатолія Кінаха. Наче на додаток до нього планувався одного разу вже перенесений звіт міністра економіки Сергія Терьохіна. Він отримав назву... «Дії уряду, спрямовані на створення сприятливого для інноваційної та інвестиційної діяльності підприємницького середовища». На той же час була запланована однойменна прес- конференція глави Державної податкової адміністрації Олександра Киреєва і його заступників.
Головним доповідачем на форумі, звісно, був Президент. Щоправда, він дещо охолодив сподівання підприємців, запропонувавши приготуватися до роботи «з чистого аркуша». Невже віднімуть усе? Звісно, такий варіант мало хто сприйняв абсолютно серйозно. Усе-таки Ющенко насправді аж ніяк не чужий бізнесу. Проте він старався показати себе максимально жорстким.
Назвавши основною проблемою країни та її бізнес-середовища детінізацію економіки, Президент підкреслив: «Ні приватний бізнес, ні влада не можуть змиритися з тим, що практично половина нашого бізнесу працює за тіньовими схемами. Ми будемо ставитися до цього безпощадно». У той же час, говорячи про вітчизняні податки, він зазначив, що в цих умовах набагато простіше працювати «в тіні», ніж попастися з «живими грошима» на очі чиновникам. Їх Президент дуже слушно критикував і повчав. За його словами, в центрі уваги чиновника має бути не держава, а бізнес і конкретні громадяни. При цьому їм також рекомендувалося працювати над макроекономічною культурою. Першим її компонентом Президент назвав бюджет: «Ми прийняли владу з дефіцитом бюджету 32 мільярди. Це дефіцит країни, що воює! Я з жахом думаю, що через рік могло б бути із цією владою, з такою увагою до культури цін». Ця філіппіка на адресу колишньої влади закінчилася компліментом уряду, який звів дефіцит до мінімуму. «Але треба, щоб нікому не здалося, що бюджет 2005 року — це хліб, намазаний медом», — сказав Ющенко й додав, що цей бюджет уже перевиконується на 9%. Президент також чекає зниження темпів інфляції: «Перший квартал страждав від політичного шоку, який був у четвертому кварталі минулого року, й тому інфляція за перші три місяці 4,4% — це була жовта картка». Але у квітні інфляція знизилася до 0,6%, а «липень чи серпень, а можливо й червень будуть місяцями інфляції з негативним знаком».
Постійно повертаючись до проблеми інвестицій, Президент, схоже, хотів дати зрозуміти, що бачить їхнім основним джерелом переважно Росію. Чи не тому він закликав соратників не створювати ілюзію ворога, вишукуючи за кордоном змовників: «Ми перегорнули тему так званої енергетичної кризи. І в кого є терпець і розум, закінчили коментарі про змови, пули, мули... Я хотів би, щоб ми не балувалися з легендами, міфами, щоб із нас не сміявся весь світ. Самі залізли (в бензинову кризу. — Авт. ), й самі вилізли, ось і все. Це тонкі речі, на які звертає увагу весь світ, як країна на це реагує».
Обравши роль інвестиційного аналітика, глава держави багато говорив про позитивні зміни в країні. Це й підвищення національного рейтингу, й відкриття дороги іноземному капіталу. Внаслідок обсяг прямих інвестицій в економіку до кінця року має зрости в 1,5 разу порівняно з минулим роком.
Чи можна на це сподіватися, якщо Президент тут-таки знову пройшовся по вільних економічних зонах, які цього року почили в бозі? І навіть висловив співчуття потерпілим інвесторам, повідомивши, що розуміє, якого дискомфорту завдає ліквідація ВЕЗ бізнесменам, й пообіцяв, що ще попрацює над цим, створивши спеціальну комісію. Як компенсацію бізнесу Президент нагадав, що з 1 червня мають бути відкриті «єдині вікна» на кожній українській митниці, а з 1 липня — «єдині вікна» для реєстрації підприємств у кожному регіоні. Він навіть пригрозив главам митної служби й облдержадміністрацій, що в іншому разі вони будуть відправлені у відставку. І ще він, хоч і дещо плутано, зобов’язав усі відомства попрацювати на бізнес. «У мене є прохання, навіть розпорядження: кожне відомство, міністерство за 10 днів на стіл Президента має покласти рішення про скасування тих регуляторних норм, які передбачаються до скасування парламентом законом про дозвільну систему», — заявив Ющенко. Він пообіцяв, що в разі, якщо цей закон вдасться провести через парламент, «більш як одна тисяча регуляторних документів зникає одразу». За словами Президента, якщо буде ліквідовано згадані норми, тоді «втричі скоротиться процес реєстрації бізнес-структур» і продемонстрував стрічку зі склеєних документів, які має сьогодні пред’являти бізнесмен-початківець. «Для двох третин українського суспільства це той бар’єр, який воно не може подолати», — сказав В. Ющенко. Він також доручив провести моніторинг і з’ясувати, за що платять підприємці при реєстрації свого бізнесу.
Нагадавши насамкінець про необхідність реформування оподаткування шляхом запровадження єдиного соціального податку та реанімації спрощеної системи оподаткування для дрібного бізнесу, Президент у черговий раз закликав «простягнути руку бізнесу». І, пропустивши Юлію Тимошенко, передав слово Анатолію Кінаху. (Схоже, в цьому відразу почнуть шукати якусь символіку). Тим паче, що перший віце-прем’єр тут-таки запустив стрілу в уряд, назвавши спірною позицією «запровадження ПДВ на імпорт інвестиційних фондів». «Це помилка, яку треба виправляти», — сказав Кінах, не без підстави підкресливши, що владі необхідно також посилити захист прав власності в країні. Словом, сигнал інвесторам був сформований. Але складався він здебільшого з добрих побажань.
КОМЕНТАРI
Що нова влада робить для бізнесу?
Олександра КУЖЕЛЬ, президент аналітичного центру «Академія»:
— Я можу порівняти дії влади з поведінкою лікаря біля важкохворого: важливо говорити про можливе поліпшення, але треба виписувати правильне лікування. Питання перетягування канатів між громадськими організаціями та держслужбовцями мають нарешті закінчитися.
Абсолютно неправильною є думка Президента починати все з чистого аркуша: до цього вже було напрацьовано чимало хорошого, від чого не можна відмовлятися. Поки ж зараз я бачу тільки погіршення за всіма показниками. Це й оподаткування, й прозорість прийняття рішень. Єдині, хто виграв, це алкогольники, які отримали скасування голографії, та іноземні імпортери автомобілів. Більшість же постанов Кабміну можна скасувати через суд, оскільки вони були ухвалені з порушеннями норм регуляторної політики.
Я закликаю всіх підприємців, які обрали цю владу, вимагати від неї виконання обіцянок. Якщо їх зараз не привчити до порядку, ми отримаємо владу ще гіршу, ніж мали.
Анатолій ЦИБЕНКО, директор ПП «Цибенко» (м. Золотоноша, Черкаська область):
— Тішить те, що принаймні влада прагне дізнатися думку підприємців про оподаткування. Як негатив я можу відзначити збільшення вартості ліцензій на продаж алкоголю без урахування того, де й хто займається цією торгівлею. Однак якщо у влади буде бажання йти назустріч бізнесу, бізнес завжди готовий відреагувати на ці ініціативи й почати повноцінно працювати разом.
Юрій ЧИШЕВСЬКИЙ, генеральний директор холдингової компанії «Мрія-Інвест» (м. Сєверодонецьк, Луганська область):
— Тi закони, що ухвалює нова влада, впливають на бізнес вкрай негативно. Наприклад, закон про запровадження ПДВ на приватному підприємстві. По суті, він зупинив роботу багатьох підприємств. Чомусь уряд зараз бачить у бізнесі тільки ворогів і вважає, що бізнесмени — це злочинці, які не хочуть платити податки. Звісно, тіньові схеми існують, але далеко не всі ними користуються. Крім того, не можна ухвалювати закони заднім числом, як це іноді у нас робиться.
Сьогодні дуже багато робочих місць втрачено через таку політику. Тому рівень довіри до влади в підприємницькому середовищі, порівняно з минулим форумом, дуже сильно впав. Малий і середній бізнес практично відрізаний від бюджетних коштів законом про обов’язкові застави, що дуже сильно ускладнює нашу роботу.
Микола САРАПУЛОВ, власник торговельного центру «Десна» (Київ):
— Більше позитивного — вперше за тривалий час люди отримали можливість висловити свою думку владі. Люди почали вірити державі й відчули, що вона перестала бути їхнім ворогом. Відсоток довіри дуже високий в основному за рахунок довіри до Президента та прем’єра. Я думаю, що влада більше не буде тільки збирачем податків, як раніше, а стане партнером, який вкладатиме в бізнес гроші й допомагатиме йому розвиватися. Підтвердити мою думку може те, що зараз зменшився натиск податкової інспекції й кількість перевірок, що ходили кожний місяць, значно поменшала.
В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, перший віце-президент Всеукраїнської асоціації роботодавців:
— Можна виділити два аспекти. По-перше, ухвалення закону про держбюджет показало, що влада геть проігнорувала інтереси й прагнення бізнесу. Зміни до бюджету та законів про оподаткування це підтверджують. З iншого боку, останні події в Україні підтверджують те, що влада переглянула свою позицію в цьому напрямку. Можна відзначити зустрічі прем’єра з представниками малого бізнесу, що працює за спрощеною системою оподаткування, де було вирішено проблеми з нововведеннями в законодавстві. Також дуже важливим було засідання ради підприємців при Кабміні, куди увійшли представники більшості асоціацій. На цьому засіданні нарешті була створена схема спільних дій влади й бізнесу щодо змін до законів, адміністрування податків, питань окремих галузей. Якщо ця робота триватиме, це буде позитивом відносин бізнесу й влади.
