Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Меркель, Давос, Янукович

Що хотіли би почути від українського Президента на цьому дискусійному майданчику?
27 січня, 2012 - 00:00
АНГЕЛА МЕРКЕЛЬ: «ЄВРОПА СТАНЕ ПРИВАБЛИВІШОЮ, КОЛИ МИ ПОДОЛАЄМО ЦЮ КРИЗУ, І Я ЦІЛКОМ ПЕВНА, ЩО МИ ЗМОЖЕМО ВПОРАТИСЯ З ЦІЄЮ КРИЗОЮ» / ФОТО РЕЙТЕР

Сьогодні в Давосі в рамках 8-ї Української ланч-конференції «Options for the Future» («Шляхи майбутнього розвитку»), яку традиційно організовує Фонд Віктора Пінчука, виступить Президент України Віктор Янукович, а також відбудеться дискусія про майбутні перспективи України в контексті європейського та глобального розвитку. Традиційно в Давосі порушуються глобальні теми. І цьогорічний міжнародний форум, у якому беруть участь понад 2 тис. провідних бізнесменів, керівників міжнародних корпорацій, банкірів, учених, профспілкових лідерів і високопоставлених політиків, не став винятком. Він проходить під гаслом «Велика трансформація: формування нових моделей» і розпочався дискусією про майбутнє капіталізму. Серед найгостріших проблем — поглиблення кризи єврозони та її вплив на світову економіку, жорсткішання фінансового регулювання, наслідки протестів у різних країнах, зниження довіри населення до дій влади та приватного бізнесу. Характерно, що напередодні форуму один із найбагатших бізнесменів, засновник компанії Microsoft Білл Гейтс, назвав капіталізм «феноменальною системою». Він, зокрема, в інтерв’ю Бі-Бі-Сі підкреслив: «Ми живемо в нелегкий час, але немає іншої системи, яка б настільки поліпшила життя людства». Зрозуміло, що чи не найуважніше учасники форуму стежили за виступом німецького канцлера Ангели Меркель, яка до цього встигла поспілкуватися з провідними бізнесменами й банкірами. За її словами, міжнародна спільнота досі винесла замало уроків зі світової фінансової та економічної кризи. Канцлер Німеччини знову висловилася проти масштабного розширення майбутнього фонду порятунку євро ESM. Хоча для ESM плануються обсяги кредитів у 500 мільярдів євро, лунають заклики збільшити його вдвічі або навіть утричі. На думку Ангели Меркель, це не має сенсу. Замість того, щоб увесь час збільшувати обсяги допомоги, європейські країни повинні зростися й бути готовими передати більше повноважень Європейському Союзу, щоб континент «перетворився в Європу, яка працює», наголосила вона. Канцлер застерегла від надмірних вимог до Німеччини. Якщо Німеччина від імені всіх країн ЄС обіцяє щось, що неможливо виконати в умовах «жорсткої атаки ринків», то «фланги Європи виявляться повністю відкритими», підкреслила Меркель.

«День» звернувся до європейських та українських експертів із проханням прокоментувати тематику цьогорічного Давосу, заяви німецького канцлера на цьому форумі. Зокрема, ми поставили експертам три запитання.

1. Як ви оцінюєте заяви Ангели Меркель на Давоському форумі щодо порятунку зони євро?

2. Чи відіграє Давос роль «формування нових моделей» розвитку світових економік, як про це заявлено в темі нинішнього економічного форуму?

3. Ми знаємо, що Президент України виступатиме на форумі з темою «Шляхи майбутнього розвитку», але не знаємо, про що він буде говорити. Що, на вашу думку, хотіли б від нього почути світова ділова еліта й світові лідери?

Аркадій МОШЕС, експерт Фінського інституту міжнародних відносин:

1.  Я цілковито згоден з тим, що пошук виходу з ситуації, що склалася, пропонується в більшій централізації й передачі великих регуляторних, наглядових повноважень органам Європейського Союзу. Проблема полягала в тому, що низка країн-членів ЄС просто дуже далеко відхилилися від тих зобов’язань, які вони прямо чи опосередковано брали при вступі до ЄС. Якщо так триватиме далі, то дійсно Євросоюз очікує крах. Ідеологія запропонованих заходів правильна, інша річ, що ще дуже зарано судити про те, наскільки це виявиться успішним. Тому що заходи запізнилися на кілька років.

2. Мені здається, що роль Давоського форуму протягом тривалого часу перебільшували. Традиційно вона вважалася великою саме на пострадянському просторі. Так склалося через особливості російської пострадянської історії, що такі собі ключові рішення щодо Росії ухвалювалися в Давосі. Посилання до інтеграції еліт пострадянських у світові економічні відбувається у тому числі через знакову присутність в Давосі — один із дискусійних майданчиків, який має великі традиції. Тому на те, що говориться в Давосі, як і раніше, прийнято звертати значну увагу. Але рішення приймаються не в Давосі. Там обговорюється ситуація. Це важливий форум, але потрібно розуміти, що форумів сьогодні багато.

3. Мені здається, що в Європі від українського Президента сьогодні хотіли б почути не про те, як Україна сприймає майбутнє світу, світогосподарської системи Європи, а про те, як нинішнє українське керівництво бачить собі подальший розвиток України як стабільної і демократичної держави. Якщо українському керівництву не вдасться дохідливо довести те, що у нього є якийсь чіткий план збереження і розвитку України як демократичної і стабільної держави, то все інше, що буде сказано, великого значення не матиме. Україна не є одним із світових лідерів, від якого чекають таких заявок. І ще важливішим є те, що сьогодні українське керівництво і всі його зовнішньополітичні ініціативи сприймаються крізь призму одного процесу, який відбувається в Україні. І це якраз сприймається як порушення досягнутих раніше демократичних стандартів. Справа Тимошенко — це ніби картинка, але все вже далеко не зводиться до справи Тимошенко. Україна сприймається як країна, що рухається в бік Білорусі, і тому спроби змінити цей імідж за рахунок виголошування промов у Давосі, на мій погляд, малоперспективні.

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

1. Мова йде про те, що боротьба із кризою потребує відповідних зусиль і відповідних витрат. Це означає, що всі мають понести свою частину витрат у цій боротьбі. Іншими словами, рятування одних країн виключно коштом інших є недопустимим і неприйнятним. Мова йде не просто про декларації, а про реально узгоджені дії, адже часто найкращі декларації, які ухвалювали й на рівні Європейського Союзу, і на рівні G20, не доходили до кінцевої реалізації, будучи рекомендаційними. Третій момент полягає в тому, що нинішня ситуація потребує абсолютно іншої ефективності й формату економічної політики, з одного боку. Із другого боку, мова йде про надзвичайно високий рівень взаємної довіри всіх партнерів. Адже ситуація із Грецією показала, що довіра до економічної політики й та інформація, яку давав грецький уряд протягом багатьох років, цьому не сприяла.

2. Давос — це форум, де відбувається спілкування. Він не є міжнародним урядом та організацією на кшталт ООН чи ЄС. Від нього не можна очікувати якихось проривних рішень, які змінять світ і т.д. Саме в цьому й сила Давоса. Із другого боку, ми прекрасно розуміємо, що це унікальний форум, який дає можливість обговорити проблеми з різними зацікавленими сторонами — політиками, бізнесом, експертами, інтелектуалами, організаціями тощо. Не слід забувати, що теми, які лунають на Давосі, — це не просто теми, що були обрані організаторами, це те, що на сьогодні реально хвилює всіх. Що виносять політики і країни з Давоса і як вони намагаються знайти відповіді на національному рівні — це вже питання до них.

3. На мій погляд, від Януковича люди хочуть почути певне бачення, яке б спонукало рахуватися із Президентом як із людиною, яка може висувати інтелектуальні проривні ідеї. Якщо не проривні, то принаймні такі, які своєю глибиною зачіпають душу світової спільноти. Сьогодні мова йде не тільки про конкуренцію економік і компаній, а й про конкуренцію ідей. Другий момент полягає в тому, що коли лідер говорить про щось, він має це підкріпити певним чином — показати, як це відбувається в Україні. Якщо ми говоримо про нові економічні моделі, то зрозуміло, що хотілося б почути оцінку того, що відбувається в Україні і що буде далі. 

Підготував Ігор САМОКИШ, «День»
Микола СІРУК, «День»
Газета: