Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ми не настільки багаті, щоб мати бідного президента

22 травня, 1999 - 00:00

У структурі сукупного доходу Президента за минулий рік зарплата становила 18 070,71 грн, матеріальна допомога, подарунки, пожертви — 1142,99 грн. Таким чином, місячна зарплата Леоніда Кучми становила 98-го року близько 1500 грн., повідомляє Інтерфакс-Україна.

Це, безумовно, дуже мало! Для порівняння: таку ж зарплату платять помічникам менеджерів нижчої управлінської ланки в київських філіалах іноземних фірм. Жоден поважаючий себе український менеджер середньої руки працювати за таку зарплату не погодиться. Тим часом посада Президента — це свого роду пост суперменеджера.

І якщо ця робота так невисоко оцінюється, то ми заздалегідь визнаємо, що президентом у нас працюватиме випадкова людина, котра не має поняття, як управляти навіть одним відділом, а не те, що державою. Або знову визнаємо, що посада президента передбачає можливість додаткового неофіційного збагачення.

У розділі «Відомості про нерухоме майно, що знаходиться в приватній власності» Президент задекларував земельну ділянку (510,2 кв. м), квартиру (350,5 кв. м) і дачний будиночок (63 кв. м). У Л.Кучми немає власного житлового будинку, гаражу, транспортних засобів, вкладів у банках, цінних паперів, іншого нерухомого майна.

А тепер уявіть собі, що буде з Леонідом Кучмою та його сім'єю, якщо його не оберуть президентом на другий термін? Безробіття серед людей його спеціальності (інженер) — страшне, а ті, хто зумів влаштуватися, отримують маленьку зарплату, та й ту вчасно не виплачують. На українську пенсію не проживеш, і її теж затримують постійно. Подарунки екс-президентам не дарують. У пана Кучми навіть немає особистого автомобіля, і тому він не зможе підробляти «грачуванням» подібно до багатьох пенсіонерів, щоб принести зайву копійку в сім'ю!

Особисто мені тепер стало зрозумілим відчайдушне бажання Леоніда Кучми — хоча би що там було залишитися президентом. Ні, добродії, ми все ж не настільки багаті, щоб мати убогого президента!

Дмитро СКРЯБІН, «День»
Газета: