I, схоже, не байдикує. Інакше нам, журналістам, ще нічого було б обговорювати — надто малий цей термін. Проте багато що з того, що вже зроблено, а точніше сказано (серед перших практичних дій можна відмітити хіба що зусилля щодо зниження напруженості на ринку нафтопродуктів, де вже відбуваються певні позитивні зміни), сприймається позитивно й навіть обнадійливо. Таку думку висловив у бесіді з «Днем» керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький.
Як експерт він вітає 10 наступних намірів уряду. Серед них головне — макроекономічний прогноз, зорієнтований на прискорене зростання економіки (6,5%). «Це здорові амбіції, — говорить Литвицький, — розрахунок тут в основному правильний і виконаний краще, ніж у попередні роки. Такі темпи потрібні країні». Експерт також вітає спрямування на зниження інфляції в 2007 році до 7,5% (нинішнього року прогнозується 9,8%). «Такої відносно низької інфляції досягнути буде нелегко, — зазначає Литвицький, — але можна. І співвідношення між зростанням ВВП та інфляцією більш здорове, ніж було закладено в бюджеті цього року, коли планувалося 7% зростання та 8,7% інфляції й розрив був 1,7 на користь інфляції. Наступного року він становитиме тільки 1%, і це правильна орієнтація».
На думку Литвицького, економікою добре сприймається також намір підвищити ефективність зовнішньоекономічного діалогу з Росією й використати ринки один одного для забезпечення стійкої траєкторії зростання. Експерт також позитивно оцінює заявлену урядом пріоритетність роботи над бюджетом 2007 року. На його думку, бюджет 2006 року можна розглянути й дещо пізніше, внісши туди, якщо знадобиться, технічні корективи. Але відкладати й без того тривалу роботу над бюджетом-2007, упевнений Литвицький, просто неприпустимо. В Росії бюджет уже подається в Думу...
Зі схваленням прийнята в банківських колах і заява про прихильність нової влади до незалежної монетарної курсової політики Національного банку. На думку керівника групи радників глави НБУ, ця правильна заява кореспондує з конституційним розумінням ролі цього інституту й сприятиме поліпшенню взаємодії фіскальної й грошової влади.
Високо оцінюються й сигнали про неприпустимість девальвації гривні, які поступили з табору нині правлячої партії, де чимало власників великих підприємств. Вони, за словами Литвицького, сумніваються в користі девальвації для підтримки експорту, а також у тому, що девальвація — це інфляція, а інфляція — це удар по всім: і по імпортерам, і по експортерам.
Позитивну оцінку ставить експерт і за заяви про необхідність провести більш зважену, «поступову» тарифну політику. «Я сподіваюся, що вони знайдуть відображення не тільки наступного, але й цього року».
Бізнес дуже уважно вивчає заяви про намір уряду знизити податки. Причому не тільки в середньостроковій перспективі, але й наступного року. «Лише такі заяви, та й то вже зазвичай підтримують економічне зростання», — вважає Литвицький.
Він також наголошує на великому значенні намірів погасити заборгованість по заробітній платі й намагатися її не поновлювати. «Це правильно, це підтримає споживчий попит й економічне зростання, — говорить він. — Саме хороша ситуація зі споживчим попитом виручила нас і минулого, й, головним чином, цього року. Саме підвищеним попитом удалося компенсувати скорочення зовнішньоекономічної активності.
Водночас, на думку експерта, більшість інших сигналів, що поступили від уряду в перші дні його роботи, вимагають роз’яснення або навіть більш обережного підходу. За його словами, новий виток дискусії про вступ до СОТ, включаючи громадські слухання, небезпечний тим, що може відстрочити цей вступ, на що вже було витрачено так багато зусиль. «Мені не зрозумілі ці настрої. Дійсно, певні вигоди можуть бути від більшої синхронності вступу з якимись країнами. Але треба водночас мати на увазі, — зазначає Литвицький, — що затягувати вступ — це стримувати потенціал зростання експорту». На його думку, тут потрібна більша ясність, більш чітке розуміння всіх мінусів і плюсів. Але він вважає, що найголовніше — з урахуванням усіх інтересів (і національних, й інтересів наших партнерів) — ще цього року вступити в СОТ.
Експерта турбують також існуючі в уряді настрої щодо корекції митної політики. При цьому він побоюється, щоб разом із водою не виплеснути дитину. Адже зміна мита може призвести до потрясінь на деяких чутливих до інфляції товарних ринках за рахунок скорочення антиінфляційного й інвестиційного імпорту. На його думку, уряд має розвіяти побоювання, які висловлює громадськість.
