В Белграді це сприйняли як ще одну спробу виправдати агресію НАТО проти Югославії.
За таких обставин уже дещо в іншому світлі сприймаються повідомлення газети «Нью-Йорк Таймс», агентств АП та АФП про те, що Україна причетна до поставок нафти белградському режимові (див. заяву МЗС з цього приводу).
Мілошевич не збирається ні здаватися, ні давати згоду на присутність 50-тисячного корпусу миротворців у Косово, основою якого мають бути військові з країн НАТО.
До речі, досі без жодної відповіді, як «Дню» повідомили в посольстві Югославії, залишається подання Белграда до Міжнародного суду в Гаазі, в якому НАТО звинувачується в агресії проти суверенної держави. За правовою практикою така відповідь мала б надійти впродовж 10—15 днів з моменту подання.
Представники Румунії та Болгарії теж стверджують, що кораблі їхніх країн нафту до Югославії не перевозили.
Очевидно, не надто довіряючи цим офіційним заявам, країни-члени НАТО домовилися запровадити операцію з контролю за дотриманням ембарго на поставки до Югославії нафти та зброї, як передає Інтерфакс. Цей контроль не матиме примусового характеру, але судно, яке буде запідозрено в перевезенні нафти або зброї, має дати попередню згоду на проведення огляду моряками НАТО. Фахівці мають сумніви в ефективності такого контролю на добровільній основі. У той же час Франція та Греція, які свого часу опиралися запровадженню нафтового ембарго, вважають, що оскільки це — військова акція, то згоду на неї має давати ООН.
У разі запровадження контролю за поставками нафти до Югославії постраждає не лише Сербія, а й Чорногорія, яка приймає біженців з Косово i не підтримує політики Мілошевича, але при цьому не збирається виходити з югославської федерації. І в будь- якому разі ситуація стає вельми сумнівною з погляду міжнародного права — адже НАТО вимагає від країн, які не є членами Альянсу, дій, що не отримали однозначного схвалення Радою Безпеки ООН.
ПОПРАВКА
У статті Віктора Зам'ятіна «США бентежить, що Україна постачає нафту до Югославії» через неправильний переклад з англійської мови були допущені помилки, внаслідок яких перекручено зміст публікацій у зарубіжній пресі, і міністрові закордонних справ Борисові Тарасюку приписано заяви, яких він ніколи не робив.
«День» приносить вибачення МЗС України та особисто міністрові Тарасюку через цю прикру помилку і друкує повідомлення прес-центру МЗС України з приводу згаданих публікацій зарубіжних ЗМІ.
«Останнім часом у зарубіжних засобах масової інформації з'явилися звинувачення щодо порушення Україною санкцій відносно постачання озброєнь до деяких країн, а також щодо її причетності до постачання нафти в СРЮ.
У цьому зв'язку в прес-центрі МЗС України повідомляють, що Україна суворо дотримується всіх санкцій, уведених у дію відповідними рішеннями Ради Безпеки ООН. Будь-які спроби звинуватити Україну в порушенні міжнародних санкцій є безпідставними й не підтверджуються конкретними фактами. В Україні такі звинувачення розцінюють як недружні акти.
За цими недружніми актами проглядаються спроби дискредитувати активні зусилля України з переведення косовської кризи в політико-дипломатичне русло і применшити її внесок у підтримання стабільності та безпеки на Балканах.
Україна не здійснює поставок нафти до СРЮ, не надає своїх плавзасобiв для таких поставок і не має у своєму розпорядженні інформації щодо транзиту нафти через порти України до СРЮ третьою стороною. МЗС України рекомендувало українським компаніям і надалі утримуватись від участі в постачанні нафти й нафтопродуктів до зони конфлікту».
