Алім Ібрагімов народився в Узбекистані 18 травня 1961 року, і всі кримчани тепер дивуються цьому збігу. Підростаючи в спекотному Самарканді, він завжди пам’ятав розповіді батьків про те, що десь далеко є його справжня батьківщина — Крим. Він переїхав до Сімферополя на початку 1990-х років, із труднощами отримав земельну ділянку, але ще досі не закінчив будівництво будинку. Щоб прогодувати сім’ю та вивчити двох доньок, доводиться працювати в двох місцях, і на будівництво практично нічого не залишається. У день народження 18 травня Алім майже завжди приймав гостей і практично ніколи не ходив на траурні заходи, але сьогодні пішов і здивувався багатолюдності мітингу, тривожному настрою людей…
У день 60-річчя депортації на всіх кримських державних установах були приспущені державні прапори та прапори Автономної Республіки Крим. Траурним ходом учасники Днів скорботи пройшли в Сімферополі від місць збірних пунктів, звідки в 1944 році кримські татари та представники інших народів вирушили до місць депортації, до центральної площі міста, де відбувся загальнокримський мітинг-реквієм. За даними правоохоронних органів, у ньому взяли участь до 30 тисяч чоловік. У багатьох школах заняття почалися з уроків пам’яті. Студенти Таврійського національного університету зустріли навчальний день хвилиною мовчання. Усі студенти та викладачі факультету східної філології ТНУ взяли участь у траурних заходах у Сімферополі. Напередодні в Сімферополі відкрили меморіальну дошку з іменами трьох кримських татар, які загинули в Афганістані та поховані за межами Криму, а в селі Ароматне Білогірського району в День пам’яті жертв депортації — пам’ятник депортованим німцям і кримським татарам у вигляді невеликого кургану, який власноруч насипали жителі села. У центрі кургану встановлено камінь із берега ріки Бурульча, на якому висічений напис німецькою та кримськотатарською мовами. Зі слів автора ідеї створення пам’ятника Акіма Челахаєва, це перша подібна споруда в Криму, де згадуються депортовані німці. На місці села Ароматне німецькі переселенці 200 років тому заснували село Розенталь. По сусідству було розташоване село Шабан-оба, в якому проживали кримські татари. У 1941 році з села Розенталь депортували німців, у 1944 році та сама доля спіткала кримських татар.
На траурних зборах у Сімферополі, які пройшли з участю прем’єр-міністра України Віктора Януковича, йшлося, що країна багато зробила для облаштування народу в Криму. Починаючи з 1991 року, всі витрати взяла на себе Україна. Попри серйозні політичні та соціально- економічні проблеми, здійснили комплекс заходів, спрямованих на політико-правову, соціально- економічну, етнокультурну інтеграцію репатріантів в українську спільноту. За ці роки на облаштування депортованих українська держава виділила понад 800 мільйонів гривень. Із них приблизно 600 мільйонів — на капітальне будівництво. За рахунок коштів Держбюджету побудували та придбали 375 тисяч квадратних метрів житла, що дозволило забезпечити 32 тисячі кримських татар. Проклали 1130 кілометрів ліній електропередач, 715 кілометрів водопровідних мереж, 100 кілометрів доріг, понад 100 кілометрів газопроводів. Цього року з Держбюджету на реалізацію програми із облаштування депортованих виділено 20,6 мільйона гривень, із бюджету автономії — 7,5 мільйона. Проте, за даними уряду Криму, і сьогодні на квартирному обліку перебувають понад 6 тисяч сімей, які проживають у Криму. Майже 18 тисяч сімей індивідуальних забудовників через відсутність коштів не в змозі завершити розпочате будівництво будинків. Із 300 селищ і мікрорайонів компактного проживання репатріантів 40 відсотків не забезпечені водою та близько 8 відсотків навіть електроенергією. У багатьох селищах відсутні фельдшерсько- акушерські пункти, інші об’єкти соціального та побутового призначення. За даними Меджлісу кримськотатарського народу, на висилці все ще залишаються майже 100 тисяч кримських татар. Голова Меджлісу, народний депутат України Мустафа Джемільов упевнений, що кримськотатарська проблема не вирішиться доти, поки не вирішать питання про повернення з місць депортації всього народу. «Я вдячний прем’єр-міністру України, котрий сказав, що Україна вживе заходів, щоб увесь народ повернувся на батьківщину, — відзначає Мустафа Джемільов.
Глава українського уряду також взяв участь у покладанні вінків до пам’ятних знаків, встановлених у місцях збірних пунктів у районі залізничного вокзалу та парку «Салгірка», звідки навесні 1944 р. відправили до місць депортації кримських татар, брав участь у відкритті монумента «Відродження кримськотатарського народу». Монумент споруджено на території Кримського державного інженерно-педагогічного університету, в якому навчаються переважно діти депортованих та їхніх нащадків, на знак вдячності узбецькому й українському народам за їхнє гуманне ставлення до долі кримських татар. Із 1,6 мільйона гривень, витрачених на будівництво пам’ятника, 1 мільйон зібрали викладачі та студенти університету, який робить великий внесок у підготовку національних кадрів.
Під час відкриття монумента «Відродження кримськотатарського народу» Віктор Янукович запропонував розглядати цей пам’ятник як символ відмови від старих образ, а також символ примирення та єднання. До монумента заклали капсулу-звернення до покоління ХХII століття, яку запропоновано відкрити 17 травня 2104 року. «ХХ століття вмістило в себе скорботні часи для кримських татар та інших народів, які населяють Крим та які відчули біль майже столітньої насильницької депортації, — йдеться в цьому зверненні. — Трагічні наслідки цієї найбільшої людської драми лягають важким тягарем на людей, які живуть на початку ХХI століття. Час розставив усе на свої місця. Депортовані народи повертаються на історичну батьківщину, і Незалежна Україна гарантує їм невід’ємне право на вільний розвиток. Україна поділяє трагедію кримських татар і сприятиме їх збереженню як частини світової цивілізації».
— На сьогодні в Криму сформувалася атмосфера, в якій немає місця міжнаціональній ворожнечі, в якій усі звикли ділитися останнім шматком хліба, ковтком води, де біль та біда сусідів — спільний біль, — заявив, виступаючи на траурному засіданні, глава кримського уряду Сергій Куніцин. — Це переконливо доводить, що в наших силах забезпечити на півострові мир і злагоду…
Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, перебуваючи в Сімферополі, доручив Раді міністрів АРК розробити проект створення в Криму центру поліетнічної культури. Він також заявив, що вважає за необхідне належне пенсійне забезпечення осіб, які повернулися до України з місць депортації. «Щойно я дізнався, що відомий діяч культури, колишній директор «Узбекфільму» отримує пенсію близько 90 гривень, і таких випадків чимало», — наголосив він. На його думку, такі ситуації часто виникають внаслідок байдужості та формального підходу деяких посадових осіб. Прем’єр також назвав злочином, аналоги якого не відомі цивілізованому світові, події 60-річної давності, коли з території України примусово виселяли сотні тисяч людей, цілі народи, для яких українська земля була рідною. При цьому він акцентував увагу на тому, що Україна з самого початку своєї незалежності пішла на безпрецедентний крок із фінансування повернення з депортації. Водночас, відзначив Віктор Янукович, і сьогодні в сфері облаштування депортованих народів залишається ще достатньо невирішених питань, серед яких найактуальнішим є вирішення житлової проблеми та забезпечення депортованих землею. Прем’єр-міністр повідомив про прийняту минулого тижня урядом постанову «Про заходи із забезпечення соціальних потреб депортованих кримських татар і осіб інших національностей». Зокрема ця постанова затверджує порядок поставки питної води до місць компактного проживання депортованих громадян і порядок компенсації витрат на переїзд, а також надання матеріальної допомоги для завершення індивідуального житлового будівництва представникам депортованих народів, які повернулися.
Вирішити багато питань облаштування й інтеграції депортованих в українське суспільство допоміг би закон «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», який вчора обговорювали у Верховній Раді України. Проте під час мітингу в Сімферополі стало відомо, що саме 18 травня проект закону не прийняли, а відправили повторно на друге читання. Мустафа Джемільов одразу заявив, що в такому випадку «в Криму може ускладнитися як міжнаціональна, так і загалом політична ситуація». Голова Ради міністрів АРК Сергій Куніцин неприйняття закону назвав «великою політичною помилкою». Зі слів глави кримського уряду, «закон не містив яких-небудь ущемлень прав інших народів, а просто свідчив про те, що країна визнає факт політичної реабілітації людей».
