В Україні на сьогоднішній день, за даними Міністерства охорони здоров’я України, курить близько 50% чоловіків та 20% жінок. Це означає, що цигарковим димком «попахує» у більшості українських сімей, а сімейні традиції, як відомо, найбільш стійкі. За даними досліджень, проведених ВООЗ, серед дітей, батьки яких кур ять, вдвічі більше тих, хто бажав би курити, ніж серед дітей, батьки яких не кур ять. Цікаво, що 75— 80% курців щиро бажають позбутися цієї звички і навіть неодноразово намагалися це зробити, але так званий нікотиновий голод швидко повертав їх до цигарки, яка виявлялася набагато «смачнішою» порівняно з нікотиновими цукерками та жуйками. При низькому рівні матеріального забезпечення більшості українських сімей вагомим аргументом на користь відмови від кур іння є зниження виплат з сімейного бюджету на купівлю цигарок (у середньому сім’я, де є один курець, зазнає у зв’язку з цим збитку близько 60 грн. на місяць, а якщо курців двоє, то, відповідно, 120 грн.).
Сьогодні у всьому світі на боротьбу з кур інням залучено медичні і соціальні державні служби, громадські організації, релігійні общини, різні ініціативні групи. Дуже часто у їхнiх закликах фігурують звернення до влади з проханням скоротити або зовсім заборонити виробництво тютюнової продукції або ж максимально обмежити її поширення на території країни. Однак ці побажання часто не знаходять відгуку у владних структурах, які керуються часто міркуваннями прибутку, перед якими важко устояти. Так, український бюджет збагатився у цьому році на 54 млн. гривень тільки за рахунок Полтавського представництва компанії «Булгартютюн», яка до того ж поставила на вітчизняний ринок праці понад 180 додаткових робочих місць.
