Учора премія «Глодоський скарб» святкувала п’ятирічний ювілей. Заснована українським прозаїком, публіцистом, видавцем Григорієм Гусейновим, вона вже здобула своє визнання — адже не залежить від зміни влади чи економічних негараздів, від політичних розкладів чи присутності «своїх людей» в оргкомітеті.
Нагадаємо, 2006 року Григорій Гусейнов отримав Шевченківську премію за художньо-документальну повість у десяти томах «Господні зерна» і вирішив використати її грошовий еквівалент (100 тисяч гривень) для заснування нової відзнаки. З цією пропозицією звернувся до академіка Миколи Жулинського та виконавчого директора Ліги меценатів Михайла Слабошпицького. Ідея полягала в тому, що фундатор має змогу на власний розсуд визначити знакову особу для української культури. Першим лауреатом «Глодоського скарбу» був молодий київський бандурист Тарас Компаніченко. Вже маючи цю нагороду, він став заслуженим артистом України. Наступного року премію отримав поет Віктор Неборак. Згодом — поетеса Емма Андієвська з Мюнхена (Німеччина). Врешті — письменник Кость Москалець.
Цьогорічною лауреаткою стала Мирослава Которович — відома українська скрипалька, невтомна до творчих експериментів і відкриття нових граней голосу скрипки; володарка гран-прі міжнародних конкурсів; авторка циклу музично-театральних проектів у жанрі музичної новели —«Роль для скрипки», «Сотворіння», «Скрипкові капризи», «Сходами», «Намисто з дитячих мрій»; співавторка проекту «Почуття на терезах». До речі, це в її виконанні звучить музика до віршів, які читає Ліна Костенко — мається на увазі диск до книжки «Річка Геракліта». За словами Мирослави Которович, «Глодоський скарб» вона використає так само для розвитку культурного простору України. Так, 2009 року вона встигла зробити запис класичної музики для дітей спільно зі своїм батьком, фундатором української скрипкової школи Богодаром Которовичем. Це останній прижиттєвий запис з батьком. Видання ж альбому так і не було здійснено, проте нині воно стане можливим завдяки премії «Глодоський скарб».
За роки існування «Глодоського скарбу» склалася й інша традиція — наступного дня після вручення премії лауреат відвідує одне з харизматичних місць України. Так, учасники проекту вже побували на батьківщині поета Євгена Маланюка в Кіровоградській області, у рідному селі поета й кінодіяча Миколи Вінграновського на Миколаївщині, на батьківщині поета-неокласика Павла Филиповича на Черкащині, на батьківщині Василя Симоненка на Полтавщині. 2011 року лауреатка спільно з Григорієм Гусейновим відвідає місця, пов’язані з Лесею Українкою. У планах — не лише ознайомлення з містом, а й концерт у замку Любарта. Разом із Мирославою Которович приїдуть також заслужений артист України Тарас Компаніченко, академік Микола Жулинський, виконавчий директор Ліги меценатів Михайло Слабошпицький, мисткиня та поетка Емма Андієвська. До речі, є ще одна причина, чому обрали Луцьк. Прадід цьогорічної лауреатки Мистецької премії «Глодоський скарб» отець Іоанн був священиком у місті Ківерці на Волині.
