Учора в Одесі завершилася дводенна робоча зустріч президентів України та Польщі Леоніда Кучми й Олександра Квасневського, яка відбувалася в рамках шостого Економічного форуму «Україна—Польща» і конференції керівників регіонів та громад двох країн.
О. Квасневський в усіх своїх виступах запевняв, що Польща першою віддасть свій голос в Європарламенті за якнайшвидший вступ України до Євросоюзу. Щоправда, Л. Кучма при цьому зауважив, що перш ніж голос України почують в Європі, його мають почути деякі політичні сили у самій країні. «Спочатку повинен визначитися наш парламент, може він робити кроки, необхідні для руху країни вперед, але непопулярні в народі, чи не може», — заявив Л. Кучма.
Президенти приділили багато уваги Волинській трагедії, яка залишила важкий слід в історичній пам’яті обох народів. «Будь-які події, які призводять до загибелі людей, не можна виправдати, під якими б політичними гаслами це не робилося», — наголосив Л. Кучма. Він вважає, що до подій, що сталися 60 років тому на Волині, необхідно ставитися «з історичного погляду дуже ретельно і зважено». Президент України заявив, що його та президента Польщі участь у вшануванні пам’яті жертв подій на Волині дозволить «великою мірою поставити крапку на цих трагічних подіях». «Ми залишимо це історикам і працюватимемо для нашого спільного майбутнього», — наголосив Л. Кучма і підтримав думку О. Квасневського про те, що перебування лідерів двох країн на Волині буде їх загальним внеском у процес об’єднання українського та польського народів. О. Квасневський прокоментував ці кроки так: «Ми з Леонідом Кучмою погодилися, що правда, навіть якщо вона важка, будує кращий клімат, кращий фундамент для майбутнього співробітництва». Наступний рік буде Роком Польщі в Україні, оголосив Л. Кучма і запропонував, щоб цей українсько-польський економічний форум і наступного року відбувся в Україні.
Сьогодні Україна та Польща мають безпрецедентну можливість будувати відносини також у ході миротворчої операції в Іраку. Квасневський зазначив, що «українсько-польське співробітництво є запорукою того, що програми стабілізації в Іраку та подальшого відновлення закінчилися успішно і були корисними як для Іраку, так і для тих країн, які цим займаються». А Кучма назвав «головною метою» забезпечення безпеки українських і польських миротворців, які братимуть участь у стабілізаційних силах в Іраку. За його словами, вони з О. Квасневським обговорили політичні й дипломатичні заходи, необхідні для цього.
Ще одним стратегічним напрямом співробітництва двох країн було визнано нафтопровід Одеса—Броди—Гданськ. В Одесі Л. Кучма заявив, що Україна не стане використовувати нафтопровід Одеса—Броди у реверсному напрямку, якщо Європейська ко місія зробить конкретні кроки щодо використання нафтопроводу за прямим шляхом. «Реверса не буде, якщо з боку Європейської комісії ми матимемо конкретні кроки, а не декларації, що нафтопровід почне працювати», — сказав Л. Кучма на прес-конференції. При цьому він зазначив, що, за його даними, поки що «жодна трансатлантична компанія, яка працює в Каспійському регіоні, не виявила бажання постачати нафту цим коридором». «Якщо ми побачимо з боку Європейського Союзу не інтерес, а конкретні кроки, то ми — двома руками «за», — ще раз наголосив Л. Кучма. Проект нафтопроводу Одеса—Броди «характеризує ч исто українську ментальність, — продовжував Президент. — Спочатку зробили, а потім запитуємо — навіщо ми це зробили?» Глава держави зауважив, що Україна після того, як вклала у цей нафтопровід $500 млн., звернулася до поляків з пропозицією продовжити його до Гданська. А ті поставили, за його словами, резонні запитання про те, звідки постачатиметься нафта і якою буде її ціна на українсько-польському кордоні. «Ті, хто будував його, про це не думали», — сказав Л. Кучма. Він висловив надію, що проект нафтопроводу Одеса—Броди з продовженням до Гданська матиме перспективу.
«Головне завдання — щоб нафтопровід працював на економіку України», — підкреслив Президент. І цей процес, схоже, вже почався. В Одесі було підписано протокол про наміри між компанією «Укртранснафта» і групою «Лотос» (стара назва «Гданська рафінерія»).
Однією з особливостей зустрічі в Одесі стало відкрите обговорення самостійної взаємодії регіонів. Досвід польської адміністративної реформи, на думку української сторони, можна використати і в Україні. «Варшава давно зрозуміла, що не можна всі питання вирішувати з центру. Така централізація тільки шкодить. Сподіваємося, це скоро зрозуміє й Київ», — говорили в кулуарах губернатори, воєводи й маршалки. Це було відображено і в підписаному на конференції меморандумі.
Найгострішим стало обговорення питань економічного співробітництва. Як зазначив у своєму виступі на Форумі міністр економіки Хорошковський, завдяки приєднанню Польщі до ЄС Україна отримає єдиний кордон з Європою, що безсумнівно є вигідним для її економіки. Це збільшить кількість зовнішньоекономічних контактів і спільних підприємств, істотно скоротить витрати з транзиту українських вантажів. Поляки у свою чергу висловили надію, що товарообіг між країнами неухильно зростатиме. За перший квартал цього року він становив $423 мільйони і до кінця року має досягнути $1,600 мільярда. Серйозні докори з боку українських бізнесменів були висловлені на Форумі на адресу спроб польського міністерства транспорту скоротити кількість дозволів на перевезення вантажів для транспортних компаній. «Я ось вже скільки часу не можу вивезти товар з Донецька, — скаржився один із бізнесменів. — У Польщі перевезення дорожчі, і вони, ймовірно, таким чином захищають своїх трейдерів. Але якщо так буде й надалі, доведеться возити вантажі в обхід». Загалом же у ділових колах вступ Польщі до ЄС та введення кордонів не викликали ажіотажу. На думку підприємців, заплановане запровадження візового режиму може виявитися небезпечнішим для самої Польщі, ніж для України. Йшлося про те, що бажаючих постачати звідти товари може істотно поменшати. Адже якість польської продукції ще не настільки висока, щоб конкурувати в Європі. Крім того, впровадження європейських норм може істотно скоректувати собівартість цих товарів. А втрата навіть частини українського ринку загрожує чималими неприємностями. Схоже, у Польщі це чудово розуміють. Сьогодні Польща стоїть лише на 11- му місці за обсягом інвестицій у нашу країну. Глави держав висловили надію, що з моменту приєднання до Європи він зросте в багато разів.
