Ця ідея довго витала в повітрі. Але ясно й публічно її сформулювала Ірина Ключковська на цьогорічному Львівському книжковому форумі, де «День» представив свою нову книжкову серію — «Бронебійна публіцистика». Давній читач і партнер газети, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Ключковська сказала: «15 років «День» робить багато для суспільства. Час уже й суспільству зробити щось для «Дня». І цю пропозицію почули.
Читачі «Дня» виступили з ініціативою створити громадський Благодійний фонд, який би об’єднав прихильників по всій Україні з метою активної підтримки гуманітарних, соціальних проектів газети. Серед тих, хто долучився до формування нової громадської організації, науковці, освітяни, історики, письменники, журналісти, представники українського бізнесу, які відчувають свою причетність до сучасних процесів у державі, не хочуть стояти осторонь, намагаються активно на них впливати. Особливо активного обговорення ця конкретна ідея набула на цьогорічному Львівському форумі, коли науковець Ірина Ключковська без долі іронії заявила про створення своєрідної громадської організацїі, спільноти газети «День», яка б об’єднала прихильників видання.
Анонсуючи сьогоднішню подію, надаємо короткі висловлювання її ініціаторам.
Ірина КЛЮЧКОВСЬКА, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»:
— Створення благодійного фонду, який би підтримував ініціативи газети «День», — це, без сумніву, подія, яка засвідчує про здатність людей самоорганізуватися навколо ідеї.
На жаль, ми живемо в такий час, коли ЗМІ стоять перед вибором — або стати бізнес-проектом і продукувати те, що хочуть маси бачити, чути й читати, або, сповідуючи наші духовні цінності, поширювати їх у суспільстві, яке не готове в широкому загалі ані їх сприйняти, ані фінансово підтримати такі ЗМІ. Сьогодні 90% споживачів вважають основним джерелом інформації телебачення, в якому, за невеликим винятком, відсутні історичні, культурологічні, освітні програми, немає й аналітики. Цю інформаційну, просвітницьку й виховну ношу взяла на себе газета «День», у якій масовий споживач не знаходить дешевих сенсацій, приперчених скандальним душком новин, і тому виявляється не готовим утримувати її.
Чому я приєднуюся до ініціативи створення такої організації? Для мене важливо, щоб «День» прийшов у кожну українську родину, був не просто випадковим подорожнім, а назавжди оселився там. Саме «День», на моє глибоке переконання, є одним із тих дієвих інструментів, який здатний впливати на свідомість. Є тією «м’якою силою», яка повинна діяти не лише поза Україною на чужих територіях, а, на жаль, на своїй рідній, повертаючи людям те, що ми називаємо національною гідністю.
Моя донька мені розповідала: навчаючись у США, вона заходила, шукаючи інформацію про Україну, на чи не єдиний на той час інтернет-портал ЗМІ — сайт газети «День». Таких ініціатив — творчих, нестандартних, сміливих — є багато у Лариси Івшиної та її колективу. Треба лише їх підтримувати та допомогти ширше прочинити міцно зачинені двері.
Переконана, що, об’єднавшись навколо «Дня» у громадську організацію, ми допоможемо знайти та впровадити механізми не лише фінансової підтримки цього видання, а й зуміємо прокласти містки між ідеями та смислами цього часопису й людськими умами і серцями.
Тетяна ЮРКОВА, генеральний директор компанії «Аквавіта-тур»:
— Глобалізація суспільства супроводжується, на жаль, суцільною дезінформацією та маніпулюванням людською свідомістю. Особливо з цим доводиться зустрічатися в нашому інформаційному просторі.
Пошуки жахливих сенсацій, залякування та відсутність моральних критеріїв заповнюють сторінки видань. Щиро зізнаюсь: єдина для мене газета — «День», яку читати цікаво й корисно. Одного разу випадково натрапивши на це видання в кіоску, я передплачую його вже багато років і заохочую своїх друзів, знайомих, співробітників, партнерів. Я знаходжу в цій газеті все, що мене цікавить сьогодні, — політика, історія, культура, наука, соціологія, новини мистецтва. А головне те, що газета «День» виховує патріотів України, об’єднує українців і допомагає повірити в Правду й Перемогу.
Згуртовуючи невеликий, але дружний колектив нашої туристичної компанії, ми, приміром, уже кілька років проводимо турніри із настільного тенісу. А нагородами для переможців є книжки «Бібліотеки газети «День» : «Дві Русі», «Війни і мир», «Україна Incognita»... Цьогоріч вручатимемо серію книжок «Бронебійна публіцистика». Ми всіляко вітаємо створення благодійної організації «Фонд підтримки ініціатив газети «День». Для проведення установчих зборів охоче надали своє приміщення на Подолі. Внеском у цю шляхетну справу буде також виділення нами офісу для постійного представництва новоствореної громадської організації.
Микола ГРИЦЕНКО, письменник, журналіст, громадський діяч, заступник голови громадської організації «Сумське земляцтво в місті Києві»:
— Ми надто багато говоримо про формування громадянського суспільства. Уже починаємо «заговорювати» цю тему, а суспільства, якого всі ми прагнемо, досі нема. Можливо, через те, що більшість громадських структур в нашій державі є формальними, декларативними? Їхня діяльність, до того ж, — розрізнена, а влада, судячи з відсторонення від цих процесів, схоже, ніколи не була зацікавлена в тому, щоб прогресивна, мисляча українська європейська спільнота формувалася.
Газета «День», абсолютно потверджуючи суть своєї назви, упродовж багатьох років несе світло й просвітлення в українське суспільство. На жаль, — одна із небагатьох в українській журналістиці. Але чи задумувалися ми над тим, яким чином газеті вдається реалізовувати свої численні просвітницькі проекти? Саме тому на часі формування громадської благодійної організації, яка б підставила плече редакційному колективові газети у втіленні його ідей та задумів.
Прихильників «Дня» по всій Україні багато. Вірю, що немало й тих людей, які готові поділитися ідеями, коштами, організаційно підтримати це унікальне просвітницьке видання. Образно кажучи, примноження «Дня» в нашому житті є суспільною справою. Заради цього варто об’єднувати зусилля й працювати.
Володимир ПАНЧЕНКО, літературознавець, письменник, професор Києво-Могилянської академії:
— «День» — надзвичайно важливе для України видання. Щоденна газета, яка виходить двома мовами та має ще й англійський дайджест, — такий формат не має аналогів. Але найголовніше — ті смисли, які вона пропонує cуcпільствові. Аналітика «Дня» орієнтує читачів на європейські цінності, на критичне мислення, на суворий аналіз комуністичної практики. «Фішка» газети — гуманітарні аспекти українського життя, передусім — історія, культура, українська ідентичність загалом. Той, хто постійно читає «День», отримує шанс здобути додаткову вищу освіту. Хотілося б вірити, що це стосується й притомної частини українського політикуму.
Дуже потрібно, щоб аудиторія «Дня» розширювалася, а армія його читачів ставала міцнішою та впливовішою. У цьому сенсі корисною може бути підтримка газети авторитетними людьми, публічними особистостями, чиє слово викликає повагу й довіру в суспільстві. Виграємо, зрештою, ми всі, адже Україні треба осмислено рухатися вперед.
