Через день після приїзду голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Євгена Марчука на Донбас туди прибув і лідер соціалістів Олександр Мороз. Пошук однодумців та зондування настроїв були не останніми цілями київських гостей.
Обидва потенційні кандидати на найвищу державну посаду є різкими критиками існуючої влади. Щодо цього уми донецьких виборців — вельми сприятливий грунт, адже теперішній Президент входить до трійки найнепопулярніших серед мешканців регіону політиків. Чотири з половиною роки тому кандидат Кучма уособлював такого собі борця з організованою злочинністю та корупцією. Саме ці хвороби нашого суспільства сьогодні ставлять йому у провину політичні опоненти. Олександр Мороз: «Обсяги корупції, контрабанди, тіньового сектору такі, що дають підстави стверджувати — в цих операціях задіяні владні структури». Не обмежуючись констатацією факту, Євген Марчук говорить про розгром кланово-кримінальних вертикалей, які подекуди злилися з реальною владою. Людина, що здатна боротися з цими структурами, отримає найширшу підтримку народу.
І Мороз, і Марчук закликали об’єднаними зусиллями запобігти можливій фальсифікації результатів народного волевиявлення. За влучним висловом одного з київських гостей, президентське оточення називає наступні вибори «останнім інвестиційним проектом». Перед перспективою приходу Л.Кучми до влади на другий строк тьмяніють контрасти політичного спектра. Присутній на одній із зустрічей Є.Марчука з виборцями народний депутат, член фракції КПУ Василь Хара висловився так: «Кожен буде голосувати за того, хто ближче за поглядами. Але всі ми голосуватимемо проти Кучми».
Екс-спікер Верховної Ради прибув на Донбас вдруге за останні три тижні, на цей раз — на установчу конференцію об’єднання на свою підтримку. Олександр Мороз не покладається лише на однопартійців, а шукатиме підтримки і в проросійських Слов’янській партії чи Руській общині, і в окремих громадських організаціях, навіть таких, як Спілка дагестанських народів Донбасу, профспілка працівників електротранспорту чи навіть спілка бджолярів і пасічників. Лідер соціалістів виглядає «правішим» за своїх донецьких однопартійців, які на мітингах незмінно вимагають відновлення Союзу РСР, і прагне розширити електорат за рахунок виборців, які не йдуть життям з повернутою назад головою.
Команда з підтримки Євгена Марчука в Донбасі тільки формується. Але деякі спостереження за аудиторією, яка відвідувала виступи народного депутата, дають підстави для висновків. По-перше, це, як правило, люди, молодші за віком і з вищим рівнем освіти, ніж прихильники Мороза. По-друге, здебільшого це люди, що, так би мовити, «відбулися» в цьому житті і яким є що втрачати.
— Ми не доживемо до того, що буде «потім», — вигукнув на зустрічі Олександр Хряков, голова Донецької обласної спiлки підприємців малого й середнього бізнесу та ремісників, — Євгене Кириловичу, спирайтесь на нас уже сьогодні, ми готові щось зробити!
На думку народного депутата, на сході України більшість громадян все ж не заангажована політично, і здоровий глузд в економіці та соціальні пріоритети в державі готова підтримати значна частина виборців. При цьому позапартійність кандидата лише приваблюватиме людей, які втомилися від політичних крайнощів. Не виключено, що найближчим часом на боці Марчука опиняться окремі партійні осередки та громадські організації, які вступили до обласного пропрезидентського об’єднання «За єдність, злагоду і відродження» і розчарувалися в його діяльності або не бажають підтримувати Л.Кучму.
Під час передостаннього приїзду до регіону Олександр Мороз на запитання про єдиного кандидата від «лівих» незмінно відповідав, що такі переговори тривають і домовленості буде досягнуто. На цей раз настрої і самого претендента, і групи підтримки змінилися. Варіант висунення Симоненка як єдиного кандидата названо тупиковим: лідер комуністів у найкращому разі здатен повторити результат свого російського колеги. Цікаво, що, за підрахунками однодумця Мороза народного депутата України Олексія Шеховцова, для усунення від влади Кучми самих лише голосів, відданих за «червоних» і «рожевих», недостатньо: досягнути мети можна, лише приплюсувавши сюди й прихильників Євгена Марчука.
Швидше, навпаки. Активна соціальна політика Євгена Марчука може переорієнтувати на його бік необхідну для перемоги на президентських виборах частину лівого електорату.
Між двома «М»
