«Мобільна» Європа прийшла в Україну

Цього тижня у Києві проходить заключний етап тристоронньої Міжнародної програми «Мобільність у Європі». Програма стартувала ще 1999 року в Штуттгарті, коли три групи — українська, німецька і французька, пройшли практичні тренінги з адаптації в умовах чужої країни. Завдання, котрі необхідно виконувати під час програми, побудовані на збиранні різноманітної інформації про країну, її культуру, можливості для навчання, працевлаштування і дозвілля, яка могла б знадобитися молодим людям, якби вони опинилися в іншій країні. Основною умовою збирання інформації є те, що групи повинні працювати самостійно, без перекладачів і супроводжуючих, незалежно від володіння мовою країни, де проходить че рговий етап програми, використовуючи для збирання інфомації спілкування з людьми, інформаційно-довідкові служби і т. д. Однак, як сказала «Дню» кура тор програми з української сторони Надія Бенюх, якщо у Німеччині та Франції, де добре розвинені інформаційно-довідкові служби, у груп практично не б уло проблем з «отриманням» інформації, то в Україні робота ускладнюється відсутністю добре розвиненої та універсальної інформаційної служби, де можна було б отримати всю інформацію відразу. До того ж, говорить вона, досить багато проблем виникає зі спілкуванням: мало людей говорить англійською і багато хто не хоче допомогти іноземцям, котрі ставлять запитання. Незважаючи на це, продовжила вона, за час проведення програми іноземним групам вдається досить добре виконувати завдання, і в цілому «ми задоволені виконанням програми, хоч і виникають деякі труднощі». Як сказав «Дню» один з кураторів німецької групи Юрген Баур, «незважаючи на труднощі, нам цікавий цей проект, у Європі, де всі спілкуються відомими мовами, складно проявляти мобільність і виконувати завдання зі збирання інформації». Тут же, за його словами, людина опиняється в абсолютно незнайомій для неї країні, де вона не може прочитати навіть вивіску, тому що вона написана кирилицею, і баж аючи дізнатися про неї якомога більше, вона змушена шукати шляхи отримання інформації. До того ж молоді люди в Європі, говорить він, дуже мало знають про Україну, її життя, про своїх українських однолітків і «ми вважаємо, що саме такі програми повинні сприяти зближенню України з Європою».