Чи обкрадають громадян у вуличних таксофонах? Процес стартував, коли з самого початку телефонні картки почали продавати з двогривневою заставною вартістю за штуку. Їх продали сотні тисяч і хтось вирішив: гроші повертати не варто. І загалом хто "хтось" вирішив запроваджувати магнітні картки? Хто санкціонував? Хто, врешті-решт, оплатив переобладнання столичних таксофонів? Коли врахувати, що модернізація одного телефона з установленням мікросхеми коштувала більш як $100, то в яку копійчину вилився перемонтаж тисяч міських автоматів? І це тоді, коли телефонна служба скаржилася на відсутність коштів, піднімала тарифи за послуги, не платила зарплату рядовим зв'язківцям. Немає грошей на заміну зношеного устаткування АТС, телефонних кабелів. А яка користь від модернізації? Нехай шановний читач поділить витрачені на кожен автомат принаймні 200 гривень на 5 копійок (вартість п'ятихвилинної розмови) і стане ясно: прибутку від нововведення доведеться чекати дуже довго. Тим паче, що модернізація таксофонів перевищувала вартість нових апаратів.
Це - про державні "прибутки". Можливо, виграв пересічний споживач? Почнемо з того, що картку можна купити лише на пошті. Тобто вихідними, святковими днями й увечері - не можна. А що робити гостям Києва? Будьте люб'язні, купуйте 10-хвилинну картку. Проте, повірте, такої з самісінького нового року ніхто у продажу не бачив. І не випадково, бо таксофони так налаштовані, що можна, тричі набравши номер і відключившися, побачити, що "10 хвилин" ніби й не було. Аж надто помітне ошукування. А з 30-, 60-, 90-хвилинними "легше"... Адже в таксофонах немає ні звукового, ні світлового індикатора використаного часу, на відміну від закордонних апаратів, установлених у Москві та Санкт-Петербурзі. Отже, перевірити "чесність" київських просто неможливо. Правда, якщо після кожного дзвінка бігати на пошту, причому знайти відділення, де є індикатор перевірки, то... Розшифрувати зміст картки без поштового службовця вам не вдасться. Як зрозуміти якісь невідомі одиниці виміру на кшталт 138 Т.О. чи 537 Т.О.? До речі, чому не запровадили просту, надійну, зручну і, головне, дешевшу систему жетонної оплати послуг, широко вживану в метро?
