Так, за словами заступника відповідального секретаря приймальної комісії Національного університету ім. Т. Г. Шевченка Олександра ОБВІНЦЕВА, в останні роки у вступників «у фаворі» відділення міжнародної економіки факультету економіки, конкурс на який становить вісім чоловік на місце, на другому місці «рейтингу» — факультет іноземної філології (7 чоловік на місце), Інститут міжнародних відносин (до 6 чоловік на місце), до того ж, останнім часом, досить близько до лідерів «підкрався» і факультет соціології та психології, конкурс на який, за словами А. Обвінцева, склав близько п’яти чоловік на місце.
Схожа ситуація відзначається і в недержавних вузах (до речі, у цьому році, порівняно з минулим, кількість абітурієнтів до всіх державних вузів дещо поменшала. Можливо, це пов’язано і з тим, що багато випускників для одержання «модної» освіти вибирають приватні, нехай і платні, вузи, котрі становлять зараз 56% від загальної кількості вищих учбових закладів). Перший проректор Міжнародного інституту лінгвістики і права Людмила ШУМИГОРА розповіла «Дню», що конкурс у цьому році становив від двох до восьми чоловік на місце, в залежності від факультету. Найбільш популярні, за її словами, відділення міжнародного права та юридичний факультет.
«Природно, що на факультети на зразок міжнародних відносин, міжнародні фінанси і т. iн. великий конкурс, — сказав «Дню» академік, директор Інституту молекулярної біології та генетики Віталій КОРДЮМ. — Пов’язано це з тим, що всі хочуть добре жити, і це нормально. Крім того, практично вся молодь хоче виїхати з країни і працювати за кордоном. що також можна пояснити. Саме тому в нас зараз користуються величезною популярністю професії, в яких має потребу західна економіка. При тому ж, що рівень освіти в Україні все ще залишається високим і людина, одержавши гарну освіту, їде на захід, щоб якось реалізувати себе і отримувати хороші гроші. Частково цього можна було б уникнути, якби нашим вченим забезпечили хоч би нормальні умови праці, не кажучи вже про зарплату».
«У свою чергу, такі спеціальності, як міжнародний менеджмент, фінанси і т. д. у нас потрібні ще й тому, що довгий час у нас таких фахівців просто не було, — продовжує академік Кордюм. — Тепер же багато хто — як західнi, так і нашi компанії, хочуть бачити у себе на роботі висококваліфікованих фахівців, котрі володіють високим рівнем різнопланових знань. Відзначу, що, незважаючи на те, що вузами країни випускається досить багато фахівців у галузі міжнародних відносин, фінансів, міжнародного права, ринок робочих місць у цій сфері в нас буде насичуватися ще досить довго, причому, не завжди за рахунок фахівців, які закінчили вузи за спеціальністю».
Традиційно популярністю користується і Національний медичний університет імені Богомольця, де конкурс, за словами заступника голови приймальної комісії Володимира Широбокова, в цьому році був, хоч і незначною мірою, але більше, ніж у минулому. Збільшення кількості бажаючих дати клятву Гіппократа може бути пов’язане ще й з тим, що цього року тут відкрився новий факультет — медико-психологічний, на який конкурс становив 3,6 чоловіка на місце. Беззастережними лідерами, як завжди, залишаються лікувальний і фармацевтичний факультети; на останній, до речі, у цьому році зросла кількість бажаючих одержати освіту заочно.
Тим часом доводиться констатувати, що людей творчих у нас абсолютно не збільшується. Так, конкурс до Академії мистецтв в останні роки стабільно становить у середньому два чоловіки на місце. Крім того, як повідомили «Дню» в приймальній комісії Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського, кількість поданих заяв у цьому році дещо поменшала, і конкурс у середньому склав усього лише 2,5 чоловіка на місце.
Крім того, існує реальна загроза, що через деякий час, через витік мізків і популярність «модних» факультетів, Україна зіткнеться з нестачею кваліфікованих кадрів у науці та виробництві. Свідченням тому може бути і те, що в Національному технічному університеті (КПІ) найбільший конкурс (початковий — до 9 чоловік на місце, 5,56 медалістів на місце) уже не перший рік на факультет інформатики та обчислювальної техніки, випускники якого більш ніж потрібні на Заході. Як сказав «Дню» заступник декана ФІОТа Микола СКОРОБОГАТЬКО, подібною популярністю можуть похвалитися ще два технічнi факультети КПI: фізико-математичний і факультет прикладної математики. І це при тому, що технічних факультетів у КПІ — більше двадцяти.
Як сказала «Дню» завідуюча відділом досліджень людського розвитку Ради з вивчення продуктивних сил НАНУ Елла ЛІБАНОВА, «вимивати» кваліфіковану робочу силу з України Захід буде стільки, скільки це буде йому необхідно. Однак, за її словами, це не трагедія, тому що «святе місце пустим не буває». І, на думку Е. Лібанової, якщо є робоче місце, то буде підготовлена і робоча сила. «Ми з цим нічого не можемо вдіяти, адже залізну завісу ми не поставимо», — говорить експерт. Крім того, обмежити цю міграцію фахівців можуть тільки країни, куди вони приїжджають. До речi, проблеми такого роду свого часу були актуальними і для Польщі в період трансформації. Як сказала Елла Лібанова, тоді також усі стали вступати на юридичні, економічні факультети, на менеджмент. У той же час, коли почався реальний економічний підйом, країна зіткнулися з серйозною проблемою нестачі виробничих кадрів: інженерів, техніків. «І ми однозначно зіткнемося з цією проблемою. Адже ми реально не можемо примусити молодь йти туди, куди ми хочемо», — заявила Е. Лібанова.
Єдине, що ми можемо, — це стимулювати випускників економічними заходами, вважає експерт. Так, одним з виходів могли б стати більш високі ціни за навчання на популярних факультетах і більш низькі на ті, випускники яких потрібні суспільству. У той же час, за словами Е. Лібанової, для цього потрібен довгостроковий прогноз потреби у робочій силі по професіях, якого на сьогоднішній день у нас немає.За її словами, це питання не тільки часу, але й грамотного менеджменту, тому що на даний момент допускається дуже багато проколів у підготовці кадрів. «Ми готуємо кадри в державних вищих навчальних закладах за рахунок бюджету, після цього молодь не знаходить роботу і йде до центру зайнятості, а там її починають готувати. Тому потрібен довготривалий прогноз потреби у професіях, і за цими прогнозами треба готувати держзамовлення, у межах якого готуватимуться фахівці за рахунок бюджету», — сказала Е. Лібанова.
