В останній день цього місяця Нацбанк підвищить свою облікову ставку з 10% до 12%. Що означає цей сигнал? І чи не свідчить він насамперед про те, що антиінфляційні заходи, які робилися урядом і НБУ раніше, не дали відчутних результатів? Як повідомив перший заступник голови Нацбанку Анатолій Шаповалов, «Центральний банк непокоїть те, що, незважаючи на всі заходи, які вживаються, інфляція на дуже високому рівні». У спеціальній постанові НБУ, прийнятій 21 квітня, зазначається: «Незважаючи на цілу низку монетарних і пруденціальних заходів, що були вжиті наприкінці 2007 року і в 2008 році, темпи інфляції залишаються на досить високому рівні». Це вже другий подібний сигнал НБУ цього року (перше підвищення з 8% до 10% було проведене з 1 січня). Крім того, з 21 квітня НБУ підвищив ставки зі своїх активних операцій: із кредитів овернайт під забезпечення державними цінними паперами з 14,5% до 15%, а з кредитів овернайт без забезпечення — з 15% до 16%.
Чи можна чекати, що в результаті завтра подешевшає м’ясо, молоко, масло, хліб, овочі та інші товари? На це поки що розраховувати не доводиться. У країні просто подорожчають гроші. Будь-якому підприємству, що потребує обігових коштів для своєї діяльності, взяти їх у банку буде і складніше, і дорожче, оскільки банки, в яких виникають проблеми з ліквідністю, підвищать свої відсоткові ставки з кредитів.
Словом, навколо шиї економіки захльостується і все тугіше затягується монетарна петля. Ринок її вже відчув і характеризує ситуацію, що склалася, як близьку до критичної. Про це, зокрема, зазначається в зверненні до Президента, уряду та Національного банку низки компаній, що працюють на фінансовому і фондовому ринках. За словами директора компанії «КапіталТраст Сек’юрітіз» Максима Корсака, початок другого кварталу вже охарактеризувався різким зростанням ставок міжбанківського кредитування, причому ринок сьогодні відрізняється винятковою нестабільністю. «За нашим глибоким переконанням, основною причиною такого стрімкого дорожчання гривневих ресурсів є антиінфляційні заходи, а саме так звана стерилізація гривневої ліквідності на рахунках Держказначейства, що проводиться зусиллями уряду», — впевнений Корсак. Кажучи про труднощі, з якими доводиться стикатися емітентам цінних паперів, він навіть вимовляє слово «дефолт» і зауважує реальність цієї загрози. Як і інші автори звернення, топ-менеджер вимагає від монетарної влади наповнення грошового ринку ресурсами і зниження тим самим ставок кредитування та відмови від планів посилення вимог із кредитування.
З іншого боку бізнес, що завжди до цього добре сприймав майже всі новації Нацбанку, висуває йому досить жорсткі звинувачення. Озвучити їх узялися експерти «Форекс клубу». Вони звинувачують центробанк країни в тому, що саме завдяки його невтручанню відбуваються ревальвація гривні і зниження курсу долара. І дійсно, НБУ на відміну від минулого року, коли він викупив на торгах понад сім мільярдів доларів, нині в торгах практично не бере участі. І експерти вважають, що таким чином фактично була проведена ревальвація гривні у співвідношенні до долара на 2% — від рівня 5,05 до рівня 4,95, хоч офіційний курс НБУ залишається на місці — 5,05 грн./дол. У результаті експортери вже не можуть продати свою валютну виручку за колишнім курсом. Упав курс долара і в пунктах обміну (пара купівля-продаж у середньому становить 4,89—4,97), хоч нижня межа коливань курсу долара, закладена в основних принципах грошово-кредитної політики на цей рік, становить 4,95 грн./долл. Така зайва гнучкість уже викликає здивування в багатьох громадян, які звикли тримати свої заощадження в цій валюті. Виходить, що в країні хтось зараз умисно грає проти них?
«Нацбанку нині бажано б узагалі відійти від спроб впливу на інфляцію, оскільки він несе тягар підтримки валютного курсу на стабільному рівні, і повністю зробити відповідальним за це Кабмін через регулювання експортних і імпортних квот, більш рівномірний розподіл соціальних виплат, — пропонує аналітик інвестиційної компанії «Альфа Капітал Україна» Сергій Кульпінський і прогнозує, що проведення Нацбанком стримуючої монетарної політики навряд чи принесе успіх для економіки, яка гостро потребує грошей». При цьому експерт нагадує, що «використання інструменту відсоткової ставки вже втратило свою ефективність у багатьох країнах світу, включаючи США і Велику Британію. Тому говорити про можливості Нацбанку вплинути на інфляцію таким чином ще дуже рано».
Тим часом інфляція стала підставою для чергових замахів на збалансованість бюджету. «Якщо ми отримали такі колосальні виклики інфляції, і від цього страждає найменш захищена частина суспільства, ...без обговорення потрібно вносити відповідні зміни, корективи до бюджету й дати відповідь декільком мільйонам людей: незважаючи на те, які процеси відбуваються в економіці або інфляції, — ви сьогодні захищені...», — вимагає Президент Віктор Ющенко. Але чи не підемо ми в результаті по колу: інфляція — підвищення пенсій і зарплат — зростання попиту — новий виток інфляції?
