«Більшість фахівців впевнена, що детальний і об'єктивний розгляд у Верховній Раді результатів перевірки НБУ тимчасовою слідчою комісією спростує всі або майже всі звинувачення, тим більше, що причиною їх появи є відсутність закону «Про Національний банк України», який вже близько трьох років затверджується Верховною Радою», — заявив вчора «Дню» Віктор Ющенко. Раніше він заявляв, що готовий по кожному пункту багатосторінкового звіту слідчої комісії дати таку форму бачення подій, щоб кожний депутат побачив і пройнявся думкою щодо їхньої правильності. «Вже зараз я можу твердо сказати, що по жодній з операцій ми не мали не тільки збитків (в обвинуваченні наводяться суми в $15—20 млн.), а навпаки, з кожної операції ми мали значно більше чистого прибутку на користь Україні», — повідомив голова НБУ.
Віктор Андрійович переконаний, що матеріали, що з'явилися про грядущий звіт слідчої комісії ВР, є спробою безпідставно й штучно розбурхати суспільство, підірвати довіру до політики НБУ, особливо, коли намітилася реальна фінансова стабілізація. Головний банкір визнав себе зобов'язаним висловитися з деяких аспектів, що стосуються особисто його й членів правління. «Я чесний державний службовець, у мене немає потреби після якихось операцій мити руки — просто вони у мене чисті».
Не дивно, що впродовж попереднього тижня прихильники й опоненти Віктора Ющенка вели досить жорстку дискусію (причому, через голову головного банкіра, який готував «грунт» в США для отримання Україною кредитів МВФ). ВР, що збиралася ще 20-го квітня «розібратися» з Нацбанком, вирішила відкласти цю справу, хоча віце-спікер В.Медведчук і наполягав, що «результати роботи комісії дають серйозні підстави, в тому числі, й для оргвисновків щодо керівництва НБУ». Згідно з Конституцією, доля керівництва Нацбанку залежить від рішень ВР і Президента, який направляє до ВР подання про звільнення, а парламент дає згоду. Однак, трапилося непередбачене. Вперше Леонід Кучма публічно спинив свого улюбленця Медведчука. Коментуючи висловлювання віце-спікера, Президент застеріг від «негативних заяв, що можуть вплинути на стабільність фінансової системи в Україні». Після того, як Леонід Данилович загалом «позитивно оцінив роботу НБУ в фінансовій сфері», назвавши її «зваженою», Віктор Володимирович був змушений зрозуміти, що можна погано думати про керівництво НБУ, але говорити цього вголос не можна, як би не прохали його про це колеги, які стоять, наприклад, за УКБ або банком «Славутич». Вже один цей маленький епізод може підтвердити, що «політичний холдінг», поспішивши з обвинуваченнями, пошився в дурні. Правда, помилку було негайно виправлено, й уже наступного дня представник СДПУ(о) Богдан Губський розказував, що «висновки так званої слідчої комісії не мають під собою підстав, оскільки звіт офіційно не підтверджений й уявляє собою базовий текст, що обговорюється...»
Тому, найвірогідніше, завтрашнє засідання стане тріумфом Віктора Андрійовича, а висновки «так званої слідчої комісії» перетворяться на обвинувачення проти самих «слідопитів».
Голова Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Валерій Альошин повідомив кореспондентові «Дня», що «впадає в око те, від яких політичних сил виходила ініціатива формування тимчасової слідчої комісії». Мабуть, і Президенту «нагадали», що архітекторами комісії виступила в жовтні СДПУ(о), вміло організувавши ліву підтримку своїй ініціативі.
З'ясувалося, що в очолюваній Віктором Сусловим комісії представлені не всі парламентські фракції, та й завдання її сформульовані дуже нечітко. Валерій Альошин підкреслив, що «доручення комісії були конкретизовані на рівні домовленостей керівництва ВР як реакція на лист СБУ».
Тобто, парламентські «слідчі», які щиро вважали, що допомагають Президенту й трошечки собі, стали жертвами «неврівноваженої» позиції глави держави. А Віктора Суслова, голову слідчої комісії, мабуть, просто «підставили», використовуючи його амбіції. «Суслов — вічний претендент на посаду голови НБУ — став керівником комісії не випадково», — впевнений Віктор Пинзеник. І хоча сьогодні Віктор Іванович відхрещується від своїх претензій, запевняючи, що «менше за все має сенс ставити кадрові питання», його вчорашні колеги по комісії пригадали Суслову включення до звіту пункту про необхідність зміни керівництва Нацбанку.
Валерій Альошин вважає, що перманентне парламентське слідство — це превентивні заходи щодо В.Ющенка, який називався в числі ймовірних кандидатів на посаду президента. Та, можна припустити, що за дискредитацією політики НБУ, швидше за все, стоїть бажання певних політичних кіл контролювати банківську сферу. Але чергова «зміна вектора» змусила їх прийняти нові-старі правила гри, які нагадав Роман Безсмертний: «ситуація навколо Нацбанку пов'язана з тим, що В.Ющенка давно розглядають, як потенційного кандидата в президенти». Тому «певні кола намагаються або дискредитувати Віктора Андрійовича, або привернути до нього увагу». Виявляється, ця призабута «страшилка» все ще нервує Леоніда Даниловича?
Показово, що Кучму не зміг переконати навіть головний козир слідчої комісії про те, що в Україні «формується могутнє фінансове угрупування на чолі з В.Ющенком» — краще вже нехай «угрупування», ніж звільнення головного банкіра з вірогідністю перетворення його на кандидата в президенти. З іншого боку, глава держави, очевидно, весь час пам'ятає, що міжнародні фінансові організації видають кредити виключно «під Ющенка». Тому заява Президента про те, що «стабільність Нацбанку свідчить про стабільність всієї фінансової системи», стала сигналом до своєрідної атаки на слідчу комісію, змусивши Віктора Суслова практично виправдовуватися. Він повинен був повідомити, що «ті порушення, про які йдеться в звіті, Віктора Андрійовича не стосуються».
Але, судячи з усього, головний банкір не має наміру заперечувати, що наведені В.Сусловим факти мали місце, хоча вони й «далекі від професійних претензій». Як видно, його контраргументи щодо ризикованості розміщення валютних резервів будуватимуться на незаперечному аргументі: «хотів країні допомогти», а ви що подумали? Крім того, Віктор Андрійович наголосив, що відсутні розходження в результатах аудиторських перевірок, а керівник групи радників Першого українського кредитного банку пан Кушнірук спростував інформацію про пільгові кредити від НБУ, звівши нанівець основні обвинувачення парламентської комісії.
Більш того, голова Нацбанку сам готовий перейти в наступ. Напередодні розгляду звіту по НБУ в парламенті Віктор Андрійович повідомив, що для нього «найлегше — піти у відставку». «Це могло б бути формою протесту — у мене є межа фізичних можливостей...», — сказав він.
Це, безумовно, продуманий крок. Голова НБУ зрозумів, що він «на межі» саме в момент своєї найбільшої «потрібності».
Звісно, монетарист Ющенко багатьом не по серцю, але кредити МВФ і поновлення внутрішнього фінансування з боку українських комбанків сьогодні, безумовно, дорожче і потрібніше. Тільки МВФ буквально влітку надасть Україні додаткову кредитну підтримку в сумі $200—700 млн. Частину цієї суми — близько мільярда гривень — вже заплановано урядом виділити для погашення соціальних виплат. Віктор Андрійович також запевнив Президента в тому, «що докладе всіх зусиль, щоб знайти кошти для виплати одноразової допомоги ветеранам, і, одночасно, збереже стабільність гривні». Голова НБУ навіть забув про власні попередження й з 28 квітня знизив облікову ставку (третій раз поспіль) з 57 до 50%, ломбардну — з 65 до 55% річних. Щодалі, то більше. Уряд, котрий раніше при згадуванні банкірами про примусову конверсію ОВДП удавав, що «то була не я», підключився до загального взаєморозуміння й заявив про готовність сплатити свої борги перед банками пакетами акцій приватизованих підприємств (!). А Сергій Тигипко дав зрозуміти, що розрахунок по боргах уряду може піти й шляхом звільнення банкірів від податкових платежів. Цікаво, що Леонід Данилович у подібному інтер'єрі вигідно виглядає заступником і прихильником не тільки особисто голови НБУ, а й української банківської системи загалом.
За логікою речей, Віктор Ющенко тепер повинен бути не тільки повністю «реабілітований», але й винагороджений за терпіння. Такою нагородою цілком може стати прийняття ВР Закону про Нацбанк, природно, в редакції, вигідній голові НБУ, в якій і мови не може бути про якусь Спостережну раду Нацбанку, до якої мали б увійти представники парламенту.
ДО РЕЧІ
Виступаючи у вівторок перед делегатами установчої конференції Житомирської обласної організації об'єднання «Злагода», прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко висловив невдоволення нинішньою політикою НБУ. На його думку, з огляду на високу облікову ставку, ця політика обмежує уряду доступ до кредитних ресурсів і заважає таким чином припливу грошей в українську економіку через державні програми підтримки вітчизняного виробника. На жаль, сказав прем'єр, у цьому він поки не знайшов порозуміння з главою Нацбанку Віктором Ющенком. За словами прем'єр-міністра, уряду не вдалося зменшити заборгованість із соціальних зобов'язань, яка на момент його вступу на посаду сягнула 300 мільйонів гривень, і зараз є можливість забезпечувати тільки поточні виплати за ними. Водночас, відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», він, з одного боку, заперечив, що для погашення цих виплат, уряд добивається від НБУ проведення масової грошової емісії, проте нагадав про затверджені макроекономічні показники, якими обумовлено збільшення цього року гривневої маси на 19,6 відсотки.
Чисельність «Злагоди», поставив завдання прем'єр, має сягнути 1 мільйона осіб (чим не «пустовойтенківський» призов? — Авт. ), а у червні, вже без всяких недомовок додав він, її з'їзд має висунути Леоніда Кучму кандидатом у Президенти. Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День»
