Газета «День» вже повідомляла (№9 від 17.01.01) про те, що Московська патріархія збирається зробити ще один рішучий крок щоб запобігти візиту Римського папи до України. Тиждень тому закордонним ЗМІ стало відомо, що Московська канцелярія доручила ієрархам УПЦ Московського патріархату звернутися із листом чи, скоріше, заявою протесту до Ватикану. Можна було підозрювати, що згаданий протест укладатиметься не в Києві.
Ці прогнози стали, на жаль, реальністю. У розпалі широкої підготовки до прийому папи Івана Павла II, після утворення державної комісії на вищому рівні, після того, як Президент України запланував «супроводжувати» Папу на зворотному шляху до Риму, було терміново скликано Синод і Собор ієрархів УПЦ, які призвали Римського папу Івана Павла II «відкласти візит». Ієрархи УПЦ звинувачують Ватикан, зокрема, у тому, що візит має відбутися без повідомлення та офіційного запрошення з боку УПЦ. З іншого боку, вони дають зрозуміти, що такого запрошення — «після урегулювання взаємовідносин між греко-католиками та православними в Західній Україні» — ніколи не буде (це все одно, що сказати — «після дощика в четвер»). Нагадаємо також, що проблема візиту Папи до України неодноразову обговорювалася з представниками Курії Ватикану на найвищому церковному рівні в Москві. А ще про те, що Римський папа отримав запрошення насамперед від українських католиків (їх у країні близько 6 мільйонів), а також від усіх гілок влади України.
Цікавою є також та частина звернення чи протесту, де ієрархія УПЦ застерігає Папу проти будь-яких контактів з «лідерами розкольників», особливо з «псевдопатріархом» Філаретом (яка, однак, смертельна, зовсім не християнська ненависть!). Владики УПЦ забувають, що папа Іван Павло II має довгу історію спілкування з людьми, що належать до інших релігій, конфесій та церков. Важко зрозуміти: чому православні заперечують проти того, що в Києві Римський папа зустрінеться з усіма тими керівниками і представниками різних релігій і церков, які того захочуть? Проста зрозуміла логіка: а Московська церква вбачає у цьому, як видно із звернення, «ігнорування принципів канонічних стосунків між церквами і грубе втручання у внутрішні справи». Значно більше імпонує позиція патріарха Філарета (хоча й не дуже вишукано люб’язна): «Чого кричати? Папа як приїхав, так і виїде — революції з того не буде!» Дійсно — чого робити вселенську катастрофу з візиту Понтифіка? Адже навіть незламний «Команданте» Кастро прийняв його за найвищим протоколом.
Найгірше в зверненні ієрархів УПЦ — це неприкриті погрози, які намагаються вцілити у найбільш чутливі точки адресату. Римському папі, який протягом усього свого понтифікату не покладаючи рук працював на користь єдності християнства, загрожують розривом «з православними» (З якими православними? Адже в Румунії, в Грузії Папа вже був.), кінцем епохи Другого Ватиканського Собору. Істинно, Московська церква надає цьому візиту значення чи не апокаліптичного. Починає здаватися, що все це відбувається у країні кривих дзеркал.
23 січня Святий престол підтвердив, що візит папи Івана Павла II відбудеться з 23 по 27 червня 2001 року. Це повідомлення зроблено, зокрема, у зв’язку з запереченнями УПЦ МП. Між тим, уряд та українські католики готуються до зустрічі з предстоятелем найбільшої в світі християнської церкви. Державну комісію по підготовці візиту очолив міністр зовнішніх справ пан Зленко. Неабияка відповідальність лягла на міську адміністрацію Львова, де очікується понад мільйон віруючих паломників (чесно кажучи, я не дуже впевнена, що Львів може справитися з такою «навалою»). Планується, що як в Києві, так і у Львові, Папа проведе по 2 богослужіння.
То невже Московська патріархія розраховує на успіх своєї шантажуючої дипломатії? Невже українська влада знову відкладе своє запрошення? І невже Ватикан здатен розчарувати своїх вірних в Україні?
Продовження теми на стор. "ПОДРОБИЦІ"
