Здавалося, що після авіакатастрофи під Смоленськом найгірше у відносинах між Польщею та Росією вже позаду. Але виглядає так, що відносини між Варшавою і Москвою зараз переживають чергове випробування. Зокрема, в російських ЗМІ з’явилися матеріали, у яких говориться про різні версії смерті президента Польщі. «Комерсант» повідомив, що російські й польські слідчі розійшлись у думках щодо причин катастрофи літака президента Польщі Лєха Качиньського. Хоча офіціально про причину аварії не повідомляється, але, за даними газети «Комерсант», польська сторона вважає, що команди диспетчера аеропорту Смоленськ- Північний дещо запізнювалися, — а на думку російських експертів, Ту-154 зазнав катастрофи через недосвідченість екіпажу.
Польські спеціалісти відзначають, що команда диспетчера «Сто перший, горизонт!» пролунала вже в момент, коли літак опустився нижче стометрової висоти ухвалення рішення. Російська сторона згодна з цим твердженням. Разом з тим, експерти вважають, що диспетчер просто не встигав відстежувати позначку через надто велику вертикальну швидкість зниження літака, повідомляється на сайті www.grani.ru.
Зараз мало інформації, щоб сказати, хто ж конкретно винен у авіакатастрофі — екіпаж чи диспетчер. Про це сказав «Дню» публіцист Rzeczpospolita Пьотр Косьціньські. За його словами, в Польщі не виключають можливості, що в аварії може бути винним екіпаж, який не пройшов відповідні тренінги в Росії через брак коштів.
«З іншого боку, ми не знаємо, чи дійсно аеропорт був на 100 відсотків придатним для посадки, як про це заявляють у Міжнародному авіаційному комітеті. Є багато запитань, відповідей на які зараз ніхто не має. А ми чули, що може пройти не один рік, коли ми дізнаємося, що ж там відбувалося», — сказав Косьціньські. На його думку, лише невелика група крайніх політиків і журналістів вважають, що, можливо, це росіяни причетні до авіакатастрофи.
Польський публіцист вважає, що безпосереднього зв’язку між ситуацією з розслідуванням авіакатастрофи під Смоленськом і президентською кампанією в Польщі немає. «Єдине, що ця ситуація впливає на імідж уряду. Якщо уряд нічого не зробить для пришвидшення розслідування, то матиме на нього негативний вплив. Але в уряду немає багатьох можливостей», — сказав Косьціньські.
За його словами, головний кандидат в президенти від «Громадянської платформи» Броніслав Коморовський не дуже популярний. «Він симпатична людина, гарний політик, але не дуже харизматичний. Якщо він і стане президентом, то завдяки «Громадянській платформі» й Туску. Коморовський не має такого впливу на людей», — відзначив польський публіцист. За його словами, згідно з останніми опитуваннями, за кандидата від «Громадянської платформи» готові проголосувати приблизно 43 відсотки виборців, а за Качиньського — 35. «У Качиньського є багато негативного електорату. Багато людей ніколи не будуть за нього голосувати. У Коморовського краща ситуація», — наголосив Косьціньські.
КОМЕНТАРІ
Павел КОВАЛЬ, голова делегації Європейського парламенту в Комітеті парламентської співпраці «ЄС —Україна»:
— Усі розбіжності й сумніви щодо розслідування авіакатастрофи мають бути чітко роз’яснені. Усі гіпотези мають бути взяті до уваги, і при цьому не слід виключати можливість невідповідної поведінки російських авіадиспетчерів. Катастрофа, безумовно, є найбільшою трагедією в сучасній польській історії, і це виправдовує спеціальні заходи, яких необхідно вжити, аби зрозуміти загадки авіакатастрофи. Щоб цьому сприяти і збільшити довіру у взаємовідносинах, документи стосовно розслідування мають бути передані Польщі для дальшого розслідування.
Думки щодо вигіднішої позиції Качинського на цих президентських виборах часто повторюють багато політиків правлячої партії та прихильники Броніслава Коморовського. Але це просто не правда, позаяк Ярослав Качинський був добре відомим у польській політиці до трагічної смерті свого брата Леха. Кампанія фокусується на його особистих рисах, а не пам’яті щодо трагедії. Якщо Качинський виграє, то можна бути впевненим, що це сталося завдяки його сильній вдачі та справді ефективній програмі для Польщі.
Стосовно ж польсько-російських відносин, то можна сподіватися, що російська сторона зрозуміє польські сумніви та проблеми і допоможе їх вирішити. Я не бачу можливості для погіршення наших двосторонніх відносин, зокрема в цьому не зацікавлені ані Польща, ані Росія.
Микола ПЕТРОВ, член наукової ради Московського центру Карнегі:
— Мені здається, зараз поки рано говорити про наслідки. Видно, що сторони займають різні позиції, але при цьому, як я розумію, в польської сторони немає жодних претензій щодо інформації, яка зараз доступна. Поки польська сторона не виступає з ідеєю про якусь зловмисність. Мені здається, що наявні розбіжності в інтерпретації причин авіакатастрофи не повинні мати якихось політичних наслідків у відносинах між Росією й Польщею.
Я не думаю, що ці розбіжності в оцінках причин авіакатастрофи можуть якимось серйозним чином вплинути й на внутрішньопольську політику, й, зокрема, на президентські вибори в цій країні. Російська сторона не чинила жодних перешкод, а навпаки, максимально дружньою була, за заявою польської частини комісії. І мені здається, в цьому сенсі політичні наслідки тієї розбіжності в оцінках, про яку ми говоримо, вони поки мінімальні.
Інша річ, що поки ми говоримо про певні попередні результати. Наскільки я розумію, розшифрувати розмови, які велися в кабіні, практично не вдалося. Йдеться про 10 відсотків. Тому розслідування триватиме, й цілком можливо, що до нього долучаться якісь додаткові експерти. Але навряд чи це саме по собі щось принципово змінить.
