Позавчора відбувся один із приємних і душевних вечорів, якими протягом уже понад трьох років радує столичну інтелігенцію Посольство Російської Федерації в Україні. Вечір був присвячений 100-річчю від дня народження Клавдії Шульженко.
Загальновідомо, що Клавдія Іванівна народилася в Харкові, тут же почала свою артистичну кар’єру, а тому Україна може пишатися, що це славетне ім’я пов’язане з нашою землею. Саме про це говорив на вечорі поет Юрій Рибчинський, наголосивши, що видатні майстри естради — Вертинський, Шульженко, Круч, Бернес — народилися саме в Україні. Схиляючись перед цими іменами, а саме перед Шульженко, і будучи навіть знайомим із нею, Рибчинський не насмілився запропонувати написати їй пісню. Але через роки він написав пісню про неї — «Вальс «Возвращение» разом із композитором Олександром Мірошниченком. Цією піснею у виконанні заслуженої артистки України Інеш завершився вечір у посольстві. Символічно, що співачка вийшла до публіки зі зворушливим букетиком штучних квiтів, який колись належав Клавдії Іванівні, — його подарував співачці її син (на фото). Саме цей букетик прикрашав сукню Шульженко на величезній фотографії, вивішеній у великому посольському залі. Крім цієї фотографії, київський Музей однієї вулиці в особі його директора Дмитра Шльонського надав посольству лише на один вечір цілу вітрину з особистими речами співачки: візиткою, платівками, фото...
Усе це разом надало вечору солодкого ностальгійного почуття та відтворило в пам’яті не тільки образ Шульженко, а й образ цілої епохи. Адже цього вечора звучали легендарні пісні з її репертуару: «Синий платочек», «Старые письма», «Темно-вишневая шаль» у виконанні заслуженої артистки України Римми Шаповалової (концертмейстер Лариса Максимчук); «Ваша записка», «Руки», «Челита» у виконанні заслуженої артистки України Любові Скоромної (концертмейстер Альфред Кухарев); «О любви не говори», «Ожидание», «Ягода» в оригінальній інтерпретації жіночого вокального квінтету «Укранія»; «Морщинки», «Зачем вы плачете, дожди», «Молчание» в яскравій, самобутній манері лауреата першої премії Міжнародного фестивалю естрадної пісні ім. Шульженко (1996) Наталії Потапенко (концертмейстер професор В’ячеслав Полянський).
Також на цьому концерті багато та захоплено говорили про концертмейстерів. Адже вони в житті та творчості працівників естрадного «фронту» завжди відігравали і відіграють дуже важливу роль. Так, наприклад, пригадали, що Альфред Кухарев одного разу, практично з аркуша, акомпанував самій Шульженко. Прозвучали і спогади першої учениці Клавдії Іванівни — Юлії Пашковської (вдови Тимошенко-Тарапуньки), Людмили Чижової, якій пощастило в молодості брати інтерв’ю в співачки та багато інших душевних слів, деталей, замальовок із життя «королеви вальсу».
