Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

МВФ виставляє гривню за коридор

Примара інфляції дедалі зриміша
27 серпня, 1998 - 00:00

Однак виписані нам заспокійливі пігулки діяли погано. У вівторок курсу
гривні (2,2485 грн/$1) залишалося лише 15 пунктів до межі валютного коридору
(2,25), установленого Нацбанком до кінця року. У валютних кіосках, де прилучаються
до міжнародного фінансового ринку й рятують свої гроші від девальвації
пересічні громадяни, гривня вже вільно гуляла за межами коридору. У середу
вдень долар купували за 2,17—2,24 грн, а продавали — за 2,35—2,45 грн.

Правда, опівдні продавці обстежених нами кіосків ще не зафіксували паніки,
хоча й свідчили про те, що долар купується в значно більшому обсязі, ніж
гривня. Що б не говорили валютні прикажчики, обстановка в середу дуже нагадувала
інфляційну. Додатковим штрихом до неї стала постанова Кабміну, якою зобов’язано
місцеві органи виплачувати зарплату в бюджетних організаціях у натуральній
формі. Чим не захист від інфляції?

Думати про це мало сенс. Учора вранці з’явилося повідомлення агентства
Ассошіейтед Прес про те, що МВФ, який мав намір розглянути питання про
видачу Україні кредиту розширеного фінансування EFF на $2,2 млрд. до кінця
минулого тижня, відклав його рішення на невизначений час.

Перший транш цього кредиту мав становити $200—250 млн. і, як підкреслює
агентство, був «особливо необхідним країні, в якій брак готівкових коштів
є хронічним, а про зовнішній борг $18 млрд. годі й говорити».

Тим часом Нацбанк України посилив свій тиск на комерційні банки, аби
збити попит на долар і тиск на гривню, навіть заборонивши деяким із них
вести обмінні операції. Так само жорсткі заходи на Міжбанківській валютній
біржі дозволяли втримувати гривню в коридорі, коли абсолютно не було попиту
на скомпрометовані ОВДП. У цих умовах Мінфін, мабуть, продумано допустив
витікання інформації в агентство Інтерфакс-Україна про умови обміну нинішніх
так званих дисконтних ОВДП на купонні (з погашенням протягом 1,5 — 5,5
років без фіксованої валютної дохідності).

Словом, банкам запропоновано добровільно-примусовий обмін з відстроченням
виплат боргів держави принаймні на 1,5 року. На думку експертів, це може
дещо загальмувати падіння гривні, але поставити на грань банкрутства банківську
систему. А що буде далі? Скоріш за все, наш уряд планує продовжити вже
набридлу країні гру під назвою «Піраміда», сподіваючись дотягнути до президентських
виборів. Пенсії та зарплати певний час видаватимуть каструлями і сковорідками...
Проте час виплати боргів однаково настане.

На думку експерта «Дня», кандидата економічних наук Марка Олівенського,
причини та рушійні сили нинішньої фінансової кризи лежать у площині інтересів
групи міжнародних монополій, зацікавлених в експансії на енергоринок країн
колишнього СРСР. На його думку, багатоходова комбінація, яка торкнулася
спочатку німецької марки, автоматично перекинулася на російський рубль,
позаяк у наших сусідів 60% від усіх інвестицій — німецькі. Девальвований
рубль відкривав шлях міжнародним корпораціям до здешевілих енергоресурсів
Росії. А Україна просто опинилася на цьому шляху і їй також доведеться
кінець-кінцем розплачуватися власністю та подальшим падінням добробуту
її громадян.

До речі

Леонід Кучма, відпочиваючи в Криму зустрівся з директором-розпорядником
Міжнародного валютного фонду Мішелєм Камдессю, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Як очікується, у зустрічі візьме участь голова Нацбанку України Віктор
Ющенко, котрий уже виїхав у Крим. Вірогідно, саме тому й перенесено на
28 серпня запланований на вчора в адміністрації Президента брифінг голови
НБУ.

 

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: