Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

МЗС об’єднав минуле і вiдповiв за сучасне

11 січня, 2003 - 00:00

МЗС України вчора нагадав про себе не нотою чи офіційною заявою, а презентацією книги, в якій зведено історичні дані про діяльність українських дипломатів упродовж останніх 85-ти рокiв. Назва її носить досить претензійну, але, на думку укладачів, виправдану назву: «Дім на Михайлівський, з якого видно весь світ». Видання виявилося добре проілюстрованим і вдало виготовленим з погляду поліграфії. Міністр закордонних справ Анатолій Зленко, який разом із ветеранами української дипломатії представляв книгу, наголосив, що «Дім на Михайлівській...» поєднує «антагоністичні епохи» (часів УНР і УРСР) і є «цілісним поглядом на минуле і сучасне».

Для присутніх журналістів, схоже, цікавішим виявилося саме сучасне, оскільки після презентації міністра одразу обсипали найгострішими запитаннями. Одне з перших стосувалося «кольчужної проблематики». «Його не існувало і не могло існ увати», — відповів міністр на запитання, чи не вважає він «кольчужний скандал» завершеним. «Із усією впевненістю можу сказати, що Україна не порушувала санкцій Ради Безпеки ООН. Ця проблема не коштує висмоктаного яйця», — наголосив пан Зленко. Він нагадав, що наразі питання розглядається в комітеті 661 РБ ООН, де зараз проводить консультації з новими членами постійний представник України. Не обминув міністр увагою питання щодо можливої війни проти Іраку. Тут Анатолій Зленко обмежився загальновідомими фактами, частка новизни містилася у фразі про необхідність, «аби Багдад надав повну інформацію і відповіді, поставлені інспекторами». Останнє запитання до керівника зовнішньополітичного відомства стосувалося більше російської дипломатії. А саме, чи не збирається уряд задовольнити запит народних депутатів щодо позбавлення посла Росії в Україні Віктора Черномирдіна можливості виконання дипломатичних обов’язків у Києві. Міністр заявив, що жодних підстав для «видворення» Віктора Степановича немає, оскільки його «емоції», пов’язані iз захистом інтересів Російської Федерації, цілком «зрозумілі».

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: