Світовий банк зробив попередні оцінки економічного впливу українсько-російської угоди про збільшення ціни на газ. Якщо раніше експерти банку прогнозували зростання українського ВВП на 2006 рік в межах від 3,5% до 5,5%, то тепер цей діапазон становить 1,5— 3,5%, тобто зростання зменшиться приблизно на 2% ВВП.
Аналогічно зазнав змін прогноз Світового банку щодо фіскального дефіциту. Оскільки припущення стосовно деяких факторів, які впливають на бюджет, були оптимістичними, СБ прогнозував дефіцит від 3,5% до 4% ВВП (держбюджетом передбачено 2,6%). Зараз, на думку міжнародних фахівців, підвищення ціни на газ додасть до фіскального дефіциту приблизно піввідсотка ВВП. Тому прогноз дефіциту бюджету на 2006 рік становить 4,0—4,5%.
Нові «газові» ціни матимуть негативний вплив також на поточний платіжний баланс. СБ прогнозує, що протягом поточного року платіжний дефіцит складатиме близько 3% ВВП (1,7% як прямий вплив подорожчання газу мінус збільшена ціна транзиту і можливі 1,3% — прямий вплив через експортні галузі).
Попри погіршення для України основних прогнозів на 2006 рік (інфляція не досліджувалася через те, що зміни роздрібних цін ще не оприлюднено і відсутня інформація щодо монетарної політики) Світовий банк вважає, що негативний вплив від подорожчання газу можна пом’якшити належними заходами в економічній політиці. Насамперед, за словами директора СБ по Україні, Білорусі і Молдові Пола Бермінгхема, потрібно почати поступовий перехід до ринкових цін за енергоносії та повного відшкодування їхньої вартості. Як нагадав експерт СБ з енергетичних питань Деян Остоїч, протягом значного періоду ціни штучно утримувалися на дуже низькому рівні. Але, попереджає фахівець, якщо переходити на нові тарифи одразу, «це буде шокова терапія для України». Тому уряду доведеться серйозно попрацювати над «траекторією» зміни енергетичних тарифів.
Далі, наголошує пан Бермінгхем, треба здійснити всеохоплюючу програму реформ в енергетичному секторі відповідно до рекомендацій СБ. Наступним кроком має стати запровадження високих стандартів прозорості корпоративного управління. «Нам здаається дуже важливим, щоб громадськість була обізнана стосовно усiх угод про газ і власності задіяних там підприємств», — підкреслив регіональний директор СБ. Не менш важливо, рекомендує пан Бермінгхем, щоб в уряду був план розвитку енергетики, який дозволяв би передбачати можливі зміни, а не реагувати на події постфактум. Тоді ніякі непередбачувані обставини (чи можна до них віднести українсько-російські «газові» відносини?) не становитимуть загрози для найбільш вразливих прошарків суспільства.
