Тепер вона нарешті відпочине. Тимошенко не збирається виконувати обов’язки прем’єра, а разом із нею в опозицію дружними рядами вирушають її міністри...
Юлія Володимирівна не стала чекати результатів голосування. Пішла зі словами: «Слава Україні!» під оплески своїх соратників і улюлюкання регіоналів.
Виступ прем’єра був недовгим, але, як завжди, яскравим. Із належних 45 хвилин вона використала 15.
— Наша команда в розпал кризи виявилася на чолі уряду, і робила все, аби захистити країну. Головний підсумок у тому, що тоді, коли криза розривала світ, ми захистили країну від фінансового колапсу, розпаду фінансово-економічного сектора, — запевнила прем’єр.
Тимошенко пообіцяла в разі голосування за її відставку залишити службовий кабінет «тієї ж миті».
— Якщо Віктор Янукович вважає, що він уже через тиждень спокійно гратиме в гольф і теніс, а його оточення роздиратиме нишком стратегічну власність держави, то можу сказати, що сьогодні його гольф і теніс завершуються, і він щодня звітуватиме перед країною, перед опозицією. Щодня ми триматимемо руку на пульсі.
Закінчивши свій виступ, Юлія Володимирівна заявила, що не збирається відповідати на запитання народних депутатів, оскільки «у вас тут уже все вирішене, і нічого витрачати на це ваш дорогоцінний, у прямому розумінні слова, час».
І справді, вже все було вирішене. За відставку уряду проголосували 243 депутати. Від БЮТ голосували сім осіб — Віталій Барвиненко, Геннадій Задирко, Володимир Каплієнко, Григорій Омельченко, Юрій Полунєєв, Ігор Савченко, Олег Черпицький.
Дружно проголосували литвинівці, хоча сам спікер утримався.
До останнього не було відомо, чи проголосує група Балоги? З ранку ЄЦ прийняв рішення не голосувати, але потім щось змінилося, і всі балогівці натиснули зелену кнопку. Всього в НУ-НС проголосувало 15 депутатів. І це дуже показово. Судячи з цього голосування, коаліція ПР і НУ-НС поки що не складається, хоча, варто визнати, що суто арифметична більшість у Януковича є.
Як стало відомо «Дню», сама Тимошенко, Турчинов, Немиря і низка інших міністрів упродовж одного-двох днів збираються у відпустку або на лікарняний. Виникає питання: на кого залишиться країна, поки не буде сформований новий уряд? Виконання обов’язків прем’єр-міністра може бути покладене на одного з віце-прем’єрів України, наприклад, на Івана Васюника. Але, за інформацією «Дня», він теж планує наслідувати приклад колег. «Він сказав, що пробуде два тижні, а потім теж піде або у відпустку, або на лікарняний», — розповіло джерело з БЮТ.
У кулуарах кажуть, що «на господарстві» може залишитися міністр закордонних справ Петро Порошенко. Благо, в нього склалися хороші стосунки з новим Президентом.
Такий крок Тимошенко — кинути все й піти — багато хто з колишніх соратників прем’єра не схвалює. Лідер групи «За Україну!» В’ячеслав Кириленко в розмові з «Днем» назвав такий підхід винятково безвідповідальним.
— Тимошенко повинна виконувати обов’язки стільки, скільки необхідно для створення нового уряду. Якщо вона прийме таке рішення, я закликатиму інших членів уряду так не вчиняти, залишатися на своїх робочих місцях і займатися своїми державними справами, за що вони отримують упродовж двох років високу заробітну плату.
Відразу ж після відставки Юлія Тимошенко провела засідання фракції. Бютівець Сергій Пашинський розповів журналістам, що Тимошенко оголосила про намір провести з’їзд. «На ньому будуть обговорені результати роботи під час виборів і зроблені висновки».
І справді, Тимошенко належить провести велику роботу над помилками, очищення складу та реорганізацію БЮТ. А поки їй залишається чекати на помилки нового Президента, проводити «бойові» акції і в парламенті, і поза його стінами.
Ми попросили експертів «Дня» проаналізувати помилки Юлії Тимошенко.
КОМЕНТАРI
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
— Цей уряд діяв у тих межах, які задавалися світовою фінансовою кризою. І в цьому сенсі можна говорити про вдалі чи не вдалі кроки. Під час діяльності Юлії Тимошенко стало зрозуміло, що діюча модель управління — неефективна. Тепер стосовно економічної помилки. Я був і залишаюся прихильником обмеження державних витрат, якщо мова іде про кризовий період. З іншого боку, чудово розумію, що за теперішнім українським законодавством багато соціальних та інших витрат скоротити практично не можливо, а отже й вирішити до кінця проблеми, які пов’язані з цим. Зараз захищені статті бюджету становлять близько 70% бюджету. Тому й виникають протиріччя між економічною та політичною логікою. Вони дуже сильно проявляються під час кризи, коли, з одного боку, всі тиснуть на підвищення стандартів захисту населення, а, з іншого, існують реальні обмежені можливості економіки. На мій погляд, з цього потрібно робити висновки і змінювати принципи економічної політики, закінчувати політичну реформу, переходити до політики середньострокового бюджетного планування, переглядати соціальні зобов’язання держави. Країні потрібно проведення стратегічних реформ.
Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:
— Уряду Тимошенко вдалося не допустити жодного системного ексцесу в економіці — і це заслуговує похвали. Часто Юлії Тимошенко доводилося діяти в швидкому, реанімаційному режимі. Українські ж закони не дозволяють приймати швидких рішень, особливо в умовах політичного протистояння. Тому інколи їй доводилося перевищувати повноваження надані законом. Зараз же післякризова економіка потребує прийняття інших рішень: проведенням реформ, пошуку дешевих грошей, трансформації бюджету. В реанімаційному режимі цього зробити не можна. В той же час, неможна оцінювати економіку, яку лишила Тимошенко, без фактору кризи. Українська економіка дійсно знаходиться в тяжкому стані, доходи бюджету менші, ніж потрібно. Але економічна ситуація у нас не гірша, ніж в інших державах. І коли говорять, що уряд Тимошенко винний у глибокому падінні, можу сказати: в цьому винні всі уряди, які працювали з 2004 року. Вони не підготували Україну до складних викликів через проведення системних реформ.
Володимир ФЕСЕНКО, політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента»:
— Відставка Тимошенко не є наслідком помилки Юлії Володимирівни чи її уряду, команди. Це є наслідком політичної ситуації, яка почала складатися в результаті президентських виборів. Сьогодні формується новий політичний режим, Януковичу потрібен вплив на виконавчу владу, тому й сталася відставка. Вона стала можливою завдяки переходу на бік Януковича Литвина, певної частини НУ-НС, навіть невеликої частини бютівських депутатів.
Але в чому проблема? — Процес не закінчено. Сьогоднішнє голосування засвідчило, що голосів для створення нової коаліції немає. Оскільки коаліцію створюють фракції, а не окремі депутати, очевидно, що зараз фракцій, які б нараховували 226 депутатів (згодних на коаліцію), немає. Серед НУ-НС проголосувало лише 15 депутатів, а це свідчить про те, що навіть потенційні коаліціанти НУ-НС не готові в повному складі погодитись на формування нової парламентської коаліції.
Звичайно, це свідчить про те, що дострокові парламентські вибори реальні. Дилема нового Президента (в разі нестворення нової коаліції): мати виконуючий обов’язки (не підконтрольний йому) уряд або йти на дострокові парламентські вибори. Якщо регіонали не змінять свою тактику перемовин, а й далі будуть чекати, що фракція НУ-НС сама прийде до них і буде здаватися, погоджуватися на їхні умови, тоді не факт, що нова парламентська коаліція буде створена. Доведеться йти на дострокові вибори.
Повернуся до питання помилок. Вони були, але були тактичними, які не мали кардинального впливу на результат. Можливо, стратегічною помилкою можна вважати наступну. В жовтні 2008 року у Тимошенко була можливість погодитись на легітимне рішення президента Ющенка про дострокові парламентські вибори. Тимошенко заблокувала це рішення, залишилася при владі, а потім почалася криза, внаслідок якої вона і програла президентські вибори. Якщо б Тимошенко тоді погодилася на вибори і залишилася виконуючим обов’язки прем’єр-міністра, сьогодні вона була б Президентом.
Костянтин МАТВІЄНКО, експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»:
— Доцільно було б говорити про цілий комплекс помилок Юлії Володимирівни. Президентська кампанія Тимошенко програна у трьох площинах. Перша, безумовно, політична. Починаючи з того, що уряд не вів політики в жодній сфері суспільного буття, і закінчуючи тим, що особисто прем’єр жорстко розсварилася і з Ющенком, і з Януковичем. А найголовніше — уряд просто імітував боротьбу з кризою, а насправді займався примітивним популізмом і вирішував свої поточні питання. Рівень корупції й некомпетентності влади за цього уряду був очевидно найвищим в Україні. Навіть за формальною ознакою уряд Тимошенко некомплектний, некомпетентний, з неймовірно роздутими штатами — 150 заступників міністрів чого тільки варті! Тому це системний комплекс помилок, який характеризується відсутністю будь-якої політичної діяльності.
Друга програшна площина — політтехнологічна. Неправильно були обрані політичні технології, за якими вона намагалася «продавати» себе виборцю. Це персональна помилка її технологів та рекламістів — із усіма «тигрюлями» й нікому не потрібними «зоряними колгоспами». Діалог із суспільством не розпочали, а просто намагалися його обдурити. Але це суспільство набагато розумніше, ніж усі ці політтехнологи разом взяті.
Третя площина — організаційна. Незважаючи на перші дві площини помилок, відсотковий розрив виявився не таким великим. Це якраз той розрив, який можна було подолати організаційно. Проте я маю абсолютно достеменну інформацію, що на місцях її штаби працювали погано, системної роботи із членами комісії та виборцями не велося.
Коли президентські вибори були вже програні, Юлія Володимирівна продовжила усіма силами чіплятися за владу. От всі ці причини і призвели до її поразки. Проте ми знаємо про здатність Тимошенко до реінкарнації, вона добре тримає удар. Будемо бачити їхні з Ющенком спроби й надалі грати якусь роль в українській політиці.
Нова коаліція, швидше за все, буде сформована. Але ця єдність не буде стійкою, торги продовжуватимуться. Наразі депутатам вдалося вирішити лише одне завдання — відставки; вже почав працювати годинник по розпуску парламенту. Із цих людей можна сформувати серйозну коаліцію, але це предмет для ѓрунтовної роботи Партії регіонів.
Олександр ПАЛІЙ, експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України:
— По-перше, помилка Тимошенко — це її кадрова політика. Вона підбирала собі кадри виключно з точки зору ефективності, ніколи не беручи до уваги моральні аспекти, за що й поплатилася. Справа Лозинського, «педофілів», тощо. По-друге, її слабкість — це стратегія і цінності, тобто вона дуже хороший тактик, але значно гірше бачить ситуацію на кілька кроків уперед. Цінності є дуже важливими для стратегії, тому що вони дозволяють формувати стійкий образ. По-третє, помилкою пані Тимошенко стало переоцінка грошей. Вона вважає, що все можна купити. Були вкладені колосальні гроші в купівлю громадської думки, але, люди значно розумніші, ніж здається багатьом політикам.
Навряд чи ті, хто проголосували за відставку можуть створити коаліцію — немає більшість голосів у фракції НУ-НС. А створення коаліції на основі простої більшості — це нелегітимні спроби. Тим більше, що Януковичу це зовсім не потрібно. Після виборів він покращив свій імідж, тому вдаватися до нелегітимних кроків — це просто пиляти гілку, на якій сидиш. Звідси зростає ймовірність проведення дострокових парламентських виборів.
