«Російські дипломати в приватних розмовах визнають, що позиція України по вирішенню питання розмежування акваторій Азовського моря і Керченської протоки є вбивчою, безвідмовною. Але вони «зв’язані» політичним рішенням найвищого керівництва. Тому аргументи фахівців на переговорах не спрацьовують», — про це для «Дня» вчора повідомило компетентне джерело з дипломатичних кіл. Ці слова не видаються безпідставними з двох причин. По- перше, російська сторона на всіх раундах консультацій наполегливо намагається «нав’язати» власні формули вирішення проблеми, ігноруючи практику міжнародного морського права, що більше скидається на звичайне гальмування переговорів. По-друге, після останнього раунду переговорів, який відбувся тиждень тому, представник Секретаріату Президента України не виключив, що для вирішення «морських питань» між двома країнами знадобиться зустріч президентів України і Росії. Тобто в Києві розуміють, що без волі найвищого московського керівництва проведення переговорів — лише марнування часу.
На сьогодні вже відбувся 21 раунд консультацій щодо азово-керченської прикордонної проблематики. Позиція Києва за всі роки ведення переговорів не зазнала фактично жодних змін (оскільки ґрунтується на засадах міжнародного морського права), чого не скажеш про російську винахідливість, яка нічого спільного з пошуком компромісу не має. Найбільшого супротиву з російського боку викликає позиція України по розмежуванню Керченської протоки. Українські дипломати пропонують провести державний кордон по лінії адміністративного, який існував ще в радянські часи. Здавалося б, інакше бути не може, однак російські дипломати не обминули можливості вдатися до різного роду хитрощів, які насправді лише заганяють росіян у власноруч створену дипломатичну пастку. Посол із особливих доручень МЗС Росії Ігор Савольський недавно заявив, що «Росія не бачить аргументації, аби кордон залишався таким, яким він був у Радянському Союзі». «Посилання на Чудське озеро, Аральське море — це посилання на проведення кордону по суші. Зараз — це води двох держав. Азовське море і Керченська протока внесені до довідників як частина Світового океану», — сказав він. У першому випадку маємо справу з відвертими дипломатичним лукавством, оскільки по Чудському озеру між Естонією і Росією «відновлено» радянський, адміністративний кордон. У другому випадку росіяни самі себе «підставляють». Якщо при розмежуванні Керченської протоки керуватися міжнародним морським правом, то Росія втратить ще більше, аніж у випадку накреслення державного кордону по лінії колишнього адміністративного.
Чим спричинена така позиція Росії? По-перше, росіяни побоюються української монополії на Керч- Єнікальському каналі. Проте Україна неодноразово запевняла Москву, що судноплавство здійснюватиметься цим водним шляхом без жодних перешкод. По-друге, Росію лякає майбутнє приєднання України до НАТО та ЄС. Високопосадові дипломати з російського боку побоюються, що після цього Київ може «переграти» старі домовленості. Але подібні питання можна врегулювати двосторонніми документами. Врешті-решт Україна не повинна поступатися своєю територією лише через те, що когось можуть турбувати певні «геополітичні фобії». По-третє (це, напевно, головна причина затягування переговорів), росіян цілком влаштовує нинішній стан справ, коли відсутність кордонів породжує і безконтрольність на водних просторах.
Виходи з цієї ситуації існують. Найперший — зустріч двох президентів. І українська сторона, схоже, найбільше схиляється до цього варіанту. Існують ще дві можливості, які навряд чи прийдуться до вподоби Росії. Перша: Україна має повне право самостійно провести лінію кордону на водних просторах, що дозволяє міжнародна практика. У 2003 році Верховна Рада навіть прийняла у першому читанні Закон про територіальне море і внутрішні води. Хід цьому документу не було дано, як стало відомо «Дню», лише через прохання росіян. Другий варіант передбачає звернення до Гаазького суду. Це не найдешевший (і, вочевидь, також не найприємніший) спосіб вирішення проблем, однак у разі безвиході — теоретично можливий. А тут слід зазначити, що навіть російські юристи-міжнародники визнають: переможе позиція України...
