За приблизно перші десять хвилин свого перебування у московському метро я двічі зустрів міліціонерів із собаками. В одному випадку чорний приземкуватий пес був без намордника. У різних кінцях платформ метро впадають у вічі люди у міліцейській формі. У вагоні диктор чомусь підкреслено скрипучим голосом повідомляє, що у випадку виявлення сторонніх підозрілих предметів не треба їх чіпати, а необхідно повідомити правоохоронців.
На станції метро «Парк культури» — пагорб із квітів висотою понад метр. Саме на цій станції минулого понеділка загинули люди. Причиною став вибух. Російські правоохоронні структури висунули версію, що до цього причетні терористки-смертниці.
Не минає і хвилини, щоб хтось не поклав букет. Переважна більшість людей уповільнює крок перед складеними квітами. Багато хто хреститься зі скорботним виглядом. Збоку від квіткового пагорба сидить навпочіпки худенька дівчина і порається зі свічками, які тут виставлені. Коли втомлюється сидіти, вона не гребує ставати на коліна просто на підлогу. Час від часу дівчина бере букети квітів і знімає з них целофан. Вона цим займається хвилин сорок.
25-річна Оксана Чорна пояснює, що за православним каноном заупокійні свічки повинні згоряти дотла. В метро протяги, тому свічки тухнуть, а вона підпалює їх знову. Таким чином вшановує пам’ять загиблих. Адже вона віруюча людина.
Оксана є студенткою Медичного університету імені Пирогова. Вона каже, що вірить словам Дмитра Медведєва про те, що вибухи — це «помста чеченського народу за велику спецоперацію місяць тому, коли захопили бойовиків, котрі брали участь у теракті на поїзді «Невський експрес».
Дівчина хотіла б, щоб чеченці жили окремою державою. «Нехай відроджують свою культуру і традиції, а не розкрадають гроші, які їм посилає Америка і наша держава, — каже вона. — А зараз кожен, хто сидить у дорогому авто, це особа чеченської національності. Я дуже негативно до них ставлюся. Раніше вважалося, що бути лікарем престижно. А тепер в університеті повно кавказців з гір, але при цьому вони елементарно не розмовляють російською. Я у своєму університеті почуваюся, як у гостях. Мені страшно від того, що вони лікуватимуть моїх дітей». Оксана сказала, що її батько військовослужбовець, він брав участь в обох чеченських війнах, вона пишається ним.
Міліціонер, який постійно вартує біля квітів, каже, що їх почали нести з самого ранку. Але місце вибуху трохи далі. Саме там найбільше квітів і саме туди приходили родичі загиблих.
Чоловік років тридцяти п’яти вигукує вголос: «Помстимося ісламістам!». Він не хоче називати свого імені. Каже, треба вигнати чорних кавказців зі столиці — і життя стане спокійнішим. Прощається, бо біжить, як він каже, заробляти гроші.
Квітковий пагорб біля місця вибуху займає значно більше місця. Там багато іконок і фотографія, як мені здалося, юного хлопця. Але присутній тут міліціонер сказав, що це дівчина. Фото поставили батьки, які приходили зранку.
Хвилин сорок біля квітів мовчки стоїть чоловік з рудуватою бородою. Він просить його не фотографувати і каже, що стоянням тут він виявляє солідарність із загиблими. 38-річний Георгій Петров викладає історію російської літератури у різних вишах.
Він висловлює переконання, що релігії мають нести відповідальність за своїх прихильників. Усі напрямки християнства сьогодні не дали прикладів такої жорстокості, як іслам, тож ісламські лідери мусять відповісти за це. Навіть якщо вони відмежовуються від жорстокості, це значить, що вони не контролюють своє середовище, тож хай не ображаються, коли американці ідуть до Іраку, а росіяни на Кавказ.
— Війну ж на Кавказі почали не чеченці, — заперечую йому я. — Туди ціла армія увійшла російська.
— Солженіцин казав, що з 1991 по 1994 рік не чеченське населення там піддавалося насильству, тому і ввели армію.
Георгій вважає, що коли триває війна цивілізацій, то треба відкласти гуманізм і всьому західному світу підтримати Росію. Він вірить, що грубий російський націоналізм є наслідком відповідних дій національних меншин Росії. Він також каже, що йому соромно за таксистів, котрі у день трагедії підвищили ціни у п’ять-шість разів. «Вони заробляли на крові», — каже Георгій.
Я побалакав із десятком відвідувачів скорботних місць на станціі метро «Парк культури». Всі переконані, що в терактах винні насамперед чеченці. Жоден не висловив сумніву в цьому. І ніхто не сказав, що війна в Чечні — це неправильно.
Кажуть, у Москві можна постійно бачити сцену, коли міліція перевіряє документи в «осіб кавказької національності». Але я не побачив жодної такої ситуації. Як не побачив жодної особи кавказької національності. Куди вони всі подівалися?
P.S.: Не встиг автор цих рядків відійти від місця жалоби, як сталася ще одна сумна й ганебна подія. Громадянин Костянтин Переверзєв на станції метро «Парк культури» вдарив 82-річну правозахисницю Людмилу Алексєєву, яка прийшла вшанувати пам’ять загиблих. Як повідомляють російські ЗМІ, 31-річний громадянин вдарив її з криком: «Ти ще жива, суко?». Згідно з виявленими в нього документами, він виявився дипломованим теологом.
