Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

На Покрову — за ладанкою

15 жовтня, 2005 - 00:00

Учора в Києво-Печерській лаврі відкрилася всеукраїнська православна виставка-ярмарок «Покровська». У вузькому переході від Хрестовозвиженського храму до дальніх печер, де розташувалися стелажі й лотки, було не проштовхнутися — бажаючих подивитися виставку виявилось дуже багато. Найбільше торгували книгами на релігійну та церковну тематику. «Це така книга! — iз захопленням вигукнула черниця, — її взагалі треба зберігати під подушкою!».

На виставці можна було зустріти найрізноманітніші предмети: скляночки з запашним ладаном, посуд iз доброзичливими написами на зразок: «Із днем ангела, радість моя!», ремені з хрестами на пряжках, натільні хрестики й ланцюжки до них, кільця «Врятуй і збережи» (і навіть охоронні кільця-хамелеони, що міняють колір в залежності від настрою господаря), ікони, чарівні льняні скатертини й серветки, шоколадні цукерки з виведеними на них глазур’ю іменами (очевидно, святих мучеників), срібні ложки, різьблення по дереву (від тієї ж ложки до Національного герба), касети з церковною музикою і повчаннями священиків. Були й гумові макети немовляти в утробі матері на різних стадіях розвитку («Зародження життя», — прокоментувала черниця). Бісероплетіння, без якого в Україні не обходиться сьогодні жодна виставка. І, звісно ж, мед.

Всі ці предмети є частиною православної культури України. Виставка покликана відродити славну традицію православних ярмарків, що існувала за часів Київської Русі, сприяти відновленню храмів і монастирів, церковного господарства й ремесел, а також розширювати господарські зв’язки Української православної церкви. Історія монастирських ярмарків іде в глибину століть. Монастирі вели господарство дуже успішно, на виручені гроші будувалися й займалися добродійністю. Сьогодні служителі монастирів вважають за необхідне повернутися до колишнього процвітання. Відродження ярмарків свідчить про успіх таких намірів.

Якщо ж говорити про успіх самого ярмарку, то він, безумовно, досягався не стільки за рахунок інтересу до представленого товару, скільки за рахунок особливої атмосфери Лаври. Так і тягнуло купити собі ладанку або натільний хрестик...

Вікторія ГЕРАСИМЧУК, «День»
Газета: