Щороку Дністер, виходячи з берегів, підтоплює угіддя людей. Приблизно кожних десять років розлита річка заходить аж в оселі, де її рівень підвищується до тридцяти, сорока сантиметрів. Коли йдеться про природні катаклізми, варто хоча б бути до них готовими і докласти максимум зусиль, щоб звести до мінімуму матеріальні та моральні втрати. Саме над цим і працюють нині в Тернопільській обласній державній адміністрації, вживаючи заходів щодо прогнозування затоплення населених пунктів краю. Цьогорічна повінь виявила потребу виділити зони потенційного паводку. Будівлі та агроугіддя, які затопило, розташовані на ділянках, де згідно з чинним законодавством України заборонено будувати і господарювати. Спільно з державним водним господарством, іншими профільними установами виготовили технічну документацію щодо зон можливих паводків. Межі територій екологічного лиха, які можуть затоплюватися, визначили на прилеглих до Дністра ділянках — у Заліщицькому, Борщівському, Бучацькому і Монастириському районах. Ідея протипаводкової програми Тернопільщини належить голові облдержадміністрації Юрію Чижмарю.
— Для визначення прогнозованих територій підтоплення потрібні погодження у відповідних інстанціях, кадастрові документи, також необхідно конкретно визначити будинки, що розташовані в зоні підтоплення, щоб сім’ї, які там проживають, могли б отримати державну компенсацію за першою категорією для придбання нового житла або на зведення будинку в іншому місті.
Окрім самого Дністра, загрозу підтоплення територій становлять інші річки в цій зоні. На сьогодні залишається проблемою співпраця щодо цього питання з Державним управлінням екології та природних ресурсів області, яке де-факто не працює, тому що незрозуміла позиція ряду політичних партій завела роботу управління до тривалого судового процесу, і ми не можемо завізувати відповідні документи, — каже голова Тернопільської облдержадміністрації.
Керівник області також зініціював на державному рівні створення аналогічної обласної міжрегіональної програми, яку умовно назвав «Дністер».
Про ефективність протипаводкових систем можна говорити на прикладі Закарпатської області. Там після руйнівного паводку 1998 року була затверджена програма «Тиса». Тоді стихія завдала цій області матеріальних збитків на 780 мільйонів гривень, враховуючи інфляцію нині ця сума була б у кілька разів більшою. Протягом десяти років уряд профінансував протипаводкову програму майже на 200 мільйонів гривень, і цього року, коли повінь була більшою, збитки є майже у сім разів меншими.
— Кожна гривня, вкладена в протипаводкову систему сьогодні зекономила державі п’ять гривень, а якщо це перемножити на різницю в цінах між 1998 і 2008 роками, то, гадаю, цю цифру можна в кілька разів збільшувати і говорити, що 1 гривня врятувала 25 гривень для державного бюджету. Головне навіть не в тому, скільки грошей ми зекономили, адже коли мова йде про велике горе, не можна переводити все лише в площину коштів і фінансів. Ми повинні зрозуміти, що для кожної родини, яка втратила набуте важкою працею майно під час екологічної катастрофи, душевна травма перекриває фінансові видатки, — зазначив Юрій Чижмарь.
Протипаводкова система розроблялася для Дністровських регіонів і в пострадянські часи. Проте ряд робіт для її реалізації тоді не виконали. Те, що вода у Дністрі під час цьогорічного стихійного лиха перевищила рівень дамб, спонукає зробити їх вищими. Потребують укріплення і береги, багато з них вода розмила. За даними Управління з надзвичайних ситуацій в області, у Бучацькому і Заліщицькому районах Тернопільщини під час липневого паводку піднялося дно, а це додало проблем, бо тепер потрібно поглиблювати русло Дністра для швидкого протікання води. Адже, затримуючись, вода підніматиметься у низинах.
Голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь сподівається, що вже наступного року в обласному бюджеті передбачать кошти на обласну протипаводкову програму та проведуть відповідні роботи для її реалізації. А ще він впевнений, що керівники Чернівецької, Івано-Франківської, Вінницької областей підтримають його пропозицію і внесуть свої, адже проблема затоплення прилеглих до Дністра територій є спільною для цих регіонів.
