Учасники мітингу виступили з вимогою реабілітації кримськотатарського народу, відновлення національного державного утворення кримських татар і розв’язання проблеми кримськотатарської мови. У резолюції також вказується, що Координаційна рада також вимагає від Президента і Верховної Ради України ухвалити закон «Про реабілітацію кримськотатарського народу» в редакції, яку запропоновано Координаційною радою. Цей проект — альтернативний розробленому Держкомітетом у справах національностей та міграції проектові закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. Вони заявили про свою незгоду з проектом цього закону, який обговорюється в парламенті України і зібрали, за їх словами, 25 тисяч підписів під своїм варіантом законопроекту, який вони вимагають розглянути замість прийнятого Верховною Радою України.
Учасники мітингу тримали в руках транспаранти з написами «Відновити національну державність кримськотатарського народу!», «Політична реабілітація кримськотатарського народу — перемога розуму в У країні!», «Росія, Україна, Узбекистан: республіки різні — борги перед кримськотатарським народом — спільні», «Вимагаємо гарантованого та ефективного представництва кримськотатарського народу в усіх органах влади!», «Конституція України ігнорує факт існування кримськотатарського народу і є продовженням постанови ДКО від 1944 року!» (цей документ послужив підставою для виселення представників декількох національностей і цілого кримськотатарського народу з півострова. — Ред .).
У резолюції, прийнятій на мітингу, стверджується, що Україна за роки незалежності не ухвалила жодного закону, спрямованого на відновлення прав кримських татар. «Автономна Республіка Крим у правовому полі України стала, за своєю сутністю, важелем для протидії відновленню національної територіальної автономії і поверненню всього кримськотатарського народу до Криму», — говориться в документі. На думку учасників акції, українська влада вводить в оману міжнародне співтовариство, створюючи видимість розв’язання кримськотатарської проблеми. Учасники мітингу заявили, що їх не влаштовує створення в Криму національно- культурної автономії і зажадали відновлення національного державного утворення кримськотатарського народу в формі національно-територіальної автономії в складі України. Вони вимагають також гарантованого представництва кримських татар у всіх структурах державної влади, визнання кримськотатарської мови державною на території Криму. Серед соціально-економічних вимог — відшкодування збитків, заподіяних кримським татарам і окремим громадянам за національною ознакою з боку держави внаслідок репресій і геноциду, реалізація держпрограми повернення населення та відновлення прав кримськотатарського народу, збільшення пенсій громадянам, що зазнали репресій за національною ознакою. «Кримськотатарський народ ніколи не погодиться з половинчастим розв’язанням проблеми його реабілітації!», — говориться у вищезгаданому документі.
«День» попрохав прокоментувати мітингові події 10 грудня народного депутата України заступника голови меджлісу кримськотатарського народу і члена Ради представників народу при Президентові України Рефата Чубарова .
— Рефате-ага, яка ваша думка щодо мітингу в Сімферополі і вимог, висунутих його учасниками?
— Загалом на самому мітингу нічого нового для національного руху не було. Мітинг пройшов під тими ж гаслами, до яких можуть приєднатися дуже багато хто з кримських татар. Але є гідним жалю те, що організатори цього мітингу вирішили провести його як власний захід і не стали спиратися на меджліс. Тому й прийшло на мітинг лише десь 150 осіб. Це свідчить про те, що мета в організаторів мітингу була абсолютно іншою.
— Виникло враження, що відбувається процес радикалізації кримськотатарського національного руху. Чи це так?
— Невирішення будь-якого питання, актуального для багатьох людей, призводить до роздратування. У кримських татар може скластися думка, що, як сьогодні було заявлено на мітингу, Україна не хоче вирішувати проблеми кримських татар. Біда цих людей у тому, що вони не розуміють, що Україна політична — це таке багатогранне співтовариство, яке є досить неоднозначним. Є прогресивні шари, що розуміють, наскільки актуальним є розв’язання проблем кримських татар як цілісного народу, але є й реакційні кола, близькі до комуністів і колишніх «радянських» урядовців, які не подолали старого світогляду, які проти розв’язання наших проблем і проти інтеграції кримських татар і мусульман взагалі в українське суспільство. І нам треба відрізняти політиків, які хочуть, і політиків, які не хочуть вирішувати наші проблеми. А серед виступів на цьому мітингу в Сімферополі такого аналізу не було. Була спроба загалом докоряти Україні як державі. Я в цьому вбачаю суб’єктивний підхід.
— В деяких інтернет-виданнях з’явилися твердження про те, що ця частина кримськотатарського національного руху шукає допомоги в Росії і, відповідно, реагує на вимоги з-за кордону зробити більш радикальними дії з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні та посварити кримських татар з українською державою. Чи це так?
— Треба сказати, що в останні роки російські політичні сили, які раніше традиційно використовували невелику й не основну частину нашого руху в своїх інтересах, зазнали остаточного провалу. Не виключаю, що спроба реанімувати такі настрої й створити для себе базу в Криму може зараз мати місце. Я переглядав відгуки на мітинг в інтернеті. І, до речі, російський ЗМІ підозріло дружно зазначає, що виступаючі на мітингу в однаковій мірі докоряють і Україну, і меджліс. Це характерне для них. Гадаю, що такого роду політичні об’єднання кримських татар, які не отримують масової підтримки в їх середовищі, і можуть знайти підтримку не в офіційній Росії, а лише в реакційних російських політичних колах, як це бувало раніше…
— Ви твердите, що Координаційна рада цих громадських об'єднань не має масової підтримки в народі?
— Звичайно. Я знаю, що там багато людей, тобто кримські татари насамперед, запитують себе — чому ці рухи не з меджлісом, чому вони вирішили скликати їх на свій мітинг окремо? Люди дають цим рухам правильну оцінку: це потрібно насамперед їм самим…
— Рефате-ага, відомо, що кримськотатарський національний рух завжди активно відзначав День прав людини, а цього року?
— Кожного року 10 грудня ми відзначали День прав людини практично всім національним рухом, вважаючи його основною віхою в боротьбі за права народу в радянській імперії. Цього разу кримськотатарські політики брали участь у загальних заходах держави, які проходили тут, у Києві. Це зустрічі з дипломатами, іноземними представниками, дискусії з громадянами України з цієї проблематики. Ми не втратили традиції. Але річ у тім, що саме в День прав людини тут в Україні зазначалося, що в нашій країні є досить великі проблеми, і я гадаю, що сьогоднішня ситуація в Україні певною мірою не дозволяє кримським татарам говорити про невирішеність проблеми прав людини окремо в кримськотатарському середовищі. Бо в нас загалом в Україні з цим є великі проблеми… Річ у тім, що ми також за найшвидше розв’язання всього спектра проблем кримськотатарського народу, але не на ультимативній, а на консолідованій основі, на принципах взаємної згоди і стабільності в державі.
