Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

На всі спеціальності – конкурс

20 липня, 2002 - 00:00

Незважаючи на те, що жарка пора року, як правило, асоціюється з відпусткою, морем і пляжем, всі хоч раз у житті (а прагнучі знань — і по багато разів) відчували на собі літню «спеку» трохи іншої якості. І ось, у найсакраментальніший період життя для нинішніх випускників (вони ж потенційні абітурієнти), у Міністерстві освіти і науки вирішили обговорити деякi нюанси нинішньої вступної кампанії, що відрізняють її від попередніх.

Начальник департаменту вищої освіти Микола Дмитриченко сазав, що на сьогоднішній день в Україні функціонує 983 державнi вузи і 167 приватних, що «свідчить про те, що у нас одна з наймогутніших в Європі систем вищої освіти». У цьому році — проте, як і у минулому — час проведення вступних екзаменів у вузах встановлено різний, щоб невдала спроба попасти в один навчальний заклад могла компенсуватися вступом в інший. Правда, паралельно з цим, зрозуміло, збільшився і конкурс навіть на завжди потерпаючі від недобору факультети природничих наук. Зі слів М. Дмитриченка, в Україні зараз не існує спеціальності, на яку не було б конкурсу хоча б 2 чоловiки на місце. Правда, разом з тим він підкреслив, що реальна кількість місць, на які можна претендувати, істотно відрізняється від декларованої. Адже держава досі не відмовилася від квот, які істотно знижують шанси вступити «на бюджет» тих, хто не підпадає під пільгові категорії. Наприклад, якщо якийсь факультет повинен набрати на перший курс 60 чоловік, то з них 25% обов’язково повинні бути вихідцями з сільської місцевості. Згідно з постановою Кабміну, неодмінно пройдуть і діти загиблих шахтарів, а також абітурієнти — випускники «підшефної» вузу школи. Така конкуренція, особливо на деяких факультетах (за оперативними даними, найрейтинговішим в Україні продовжує залишатися факультет міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченко, юридичні спеціальності, спеціальності, пов’язані з інформаційними технологіями, а також, що особливо радує начальника департаменту вищої освіти, пов’язані з металургією, енергетикою, екологією і психологією), провокує корупцію. Хоч М. Дмитриченко і запевняє, що міністерство робить усе можливе, щоб у рядах вузівських професорів і доцентів не було хабарників, факт їх наявності він не заперечує. З його слів, борються з ними зараз як природним шляхом — батьки вважають, що краще посеместрово платити за навчання, ніж давати хабарі, — так і насильно. Наприклад, Ужгородський державний інститут інформатизації і права вирішив провести експеримент — там серед членів приймальної комісії знаходяться співробітники МВС. Правда, у міністерстві вважають, що ці заходи недемократичні і негуманні, і тому популяризувати таку практику поки не збираються. Але у той же час альтернативних цьому варіантів також не пропонують.

З урахуванням усього цього, щоб збільшити рівень освіченості населення і «забрати молодь з базару», вирішено було істотно збільшити держзамовлення. У вузах, що підпорядковуються даному міністерству, на освітньо- кваліфікаційний рівень спецiалiста стали брати на 3,7% більше, фахівця — на 2,4%, а магістра — на 2,1%. Таким чином, на думку чиновників, може знизитися корупція у цій сфері і країна зробить ще один крок до ринкових відносин. Соціально- корисний відтінок тут бачать і у створенні конкуренції на ринку праці. Надлишок робочої сили приведе до того, що на всіх постах будуть дійсно справжні професіонали, а не «блатники». До речі, відносно держзамовлення у міністерства навіть є свій план — до 2005 року його планують збільшити ще на 2%.

Оксана ОМЕЛЬЧЕНКО, «День»
Газета: