Проведений ним глибокий аналіз фінансового ринку свідчив, що країна мала досить велике, принаймні таке, що абсолютно не зменшувалося з початку нинішнього фінансового катаклізму, пропонування національної та іноземної валюти, тоді як попит на іноземну валюту різко зріс. Однак якщо на попередній зустрічі із пресою В. Ющенко пояснював злет долара і падіння гривні інфляційними очікуваннями (констатуючи при цьому майже цілковитий порядок у фінансовій і банківській сфері), то тепер високий попит на долар розглядається ним майже виключно як наслідок відкладеного (в обсязі 25 — 33 % від потреби) ще із зими та весни імпорту нафтопродуктів, що реалізується нині, для забезпечення якого, природно, необхідна валюта. «Виключаючи крайнощі», В. Ющенко навіть задоволений «липневою поведінкою (своєю? — Ред. ) на валютному ринку».
Протягом прес-конференції Ющенко не раз повторював, що інтервенції, на яку так чекають багато які українці, не буде. За його словами, курсовий компонент нинішньої валютної кризи вичерпано, і НБУ за цим рахунком уже заплатив усе, що міг (при цьому В. Ющенко так і не назвав суми валютних резервів НБУ). «Глибше платити нелогічно», — сказав головний банкір країни, який ще недавно присягався у вірності гривні. Сьогодні його позиція полягає в тому, що спочатку треба адміністративними методами задовольнити попит на нафтовому ринку, усунувши таким чином основну причину валютної кризи, а вже потім домагатися стабілізації на фінансовому ринку. Віктор Андрійович назвав себе при цьому оптимістом і послався на знання позиції Леоніда Даниловича, сказавши, що Президент готовий до найрадикальніших заходів на нафтовому ринку.
Щоправда, порозмірковувавши про оптимізм і песимізм, В. Ющенко був вимушений сказати «гірку правду»: до закінчення збирання цукрового буряку Україні необхідно 1,3 млн. тонн нафтопродуктів, а на сьогодні є лише 0,7 млн. Чи платити за це резервами Нацбанку, поставив він риторичне запитання, але не уточнив, чому в такому випадку за прорахунки уряду і Президента, «що забув» про нафтопродукти для збиральної кампанії, має платити народ, чия реальна заробітна плата і пенсії внаслідок девальвації гривні невблаганно і щодня скорочуються на тлі зростаючих (незважаючи на офіційно оголошену дефляцію) ринкових цін.
Утім, В. Ющенко не забув приписати заспокійливих пігулок: «Ми не відмовимося від курсового коридору» (сьогоднішній офіціний курс гривні, встановлений НБУ на підставі вчорашнього середньовзваженого курсу міжбанківського валютного ринку, 4,504 грн. / $ 1; верхня межа коридору — 4,6 грн./$1), а також виклав «абсолютно логічну послідовність»: частина економічних проблем, котрі мають структурний характер, повинна бути врегульована структурними реформами, що оптимізує держбюджет, а отже, оптимізує монетарну політику і дозволить досягнути стабільності грошей, необхідної для зростання виробництва. Проте тут же пояснив, що для структурних реформ необхідна політична більшість: 226 голосів. І далі вперше заговорив як політик: про політичну консолідацію, яка б забезпечувала політичну підтримку... Тирад про незалежність Нацбанку не було.