Учора відкрився Ялтинський саміт ГУУАМ. Це об’єднання переживає сьогодні період змін. Він пов’язаний не лише з припиненням у ньому членства Узбекистану, а й з посиленням до нього інтересу таких держав, як США й Росія. Американці готові фінансово допомогти проектам у рамках ГУУАМ. Росія, яка пильно стежить за всім, що відбувається на пострадянському просторі, мабуть, також не захоче відставати. У цих умовах два лідери цього все ще неформального міждержавного об’єднання — Україна й Грузія — напередодні зустрічі в Ялті вирішили більш глибоко синхронізувати свої позиції як на рівні двосторонніх відносин, так і за лінією ГУУАМ, зайнятого сьогодні не стільки розв’язанням завдання з одним невідомим «У», скільки необхідністю подолати застійні тенденції й розпочати ефективний розвиток цієї організації.
Місцем синхронізації було вибра но Тбілісі, а формою роботи — робочий візит прем’єр- міністра України Анатолія Кінаха (відбулася його зустріч тет-а-тет з президентом Грузії Едуардом Шеварднадзе й переговори з державним міністром Автанділом Джорбенадзе) плюс четверте засідання спільної міжурядової грузинсько-української комісії з питань економічної співпраці плюс бізнес-форум ділових кіл двох країн. Перед самим початком переговорів посол Грузії в Києві Грiгол Катамадзе в р озмові з «Днем» погодився з тим, що основним стрижнем усіх переговорів у Тбілісі, безумовно, буде проблематика й розвиток ГУУАМ. Хоча, за словами посла, не менше часу доведеться виділити й на двосторонні проблеми, адже попереднє засідання міждержавної комісії проводилося півтора року тому.
Проте вододіл між двосторонніми українсько-грузинськими відносинами, пiднесеними в ранг особливого стратегічного партнерства, й проблематикою ГУУАМ виявити доволі важко. Всі надії двох країн зосереджені головним чином у сфері енерготранспортної співпраці за лінією Азія — Європа, а значить, у реалізації Євразійського нафтотранспортного коридора, яким планується постачати високоякісну каспійську нафту в країни Східної та Центральної Європи. Грузія зацікавлена в цьому проекті як транзитна держава, а Україна, крім того, ще і як власник двох реально діючих, але не повністю завантажених ділянок — поромної переправи Одеса — Поті, нафтотерміналу в порту «Південний» і поки «сухого» нафтопроводу Одеса — Броди. Зацікавленість нашої країни проявилася в пропозиції А. Кінаха щодо розвитку нафтотранспортних потоків з Азії в Європу. Спочатку він зауважив, що Україна не розглядає нафтотранспортний маршрут Баку — Джейхан в ролі конкурента для українського проекту нафтотранспортного коридора. А після цього запропонував Грузії взяти участь у консорціумі з управління нафтопроводом Одеса — Броди й одночасно попросив її сприяння Україні для участі в реалізації проекту Баку — Джейхан, визнаного в світі основним маршрутом каспійс ької нафти в Європу. Ця ініціатива української сторони перспективна. Надалі вона могла б стати основою для створення диверсифікованої, взаємоприйнятної й, головне, надійної системи міжнародних енергетичних потоків, здатної значною мірою змінити обличчя держав — членів ГУУАМ. Питання лише в тому, щоб міжнародне співтовариство, й насамперед країни ГУУАМ, у політичному й економічному плані дозріли до такого рішення.
КОМЕНТАРІ
Олександр ТОДІЙЧУК , голова правління ВАТ «Укртранснафта»:
Головна проблема для Євразійського нафтотранспортного коридора — це створення вантажопотоку. Слід знайти в Європі покупця для нафти, яка може пройти транспортним коридором. Але ринок настільки жорстко розподілений, що це непросто. В нашому випадку завадила впевненість — варто побудувати трубу і замовник знайдеться. Тим часом нас на міжнародному ринку дуже довго просто не сприймали. Але тепер ми зуміли прокласти міст між реальними нафтовими вантажопотоками й реалізацією проекту Одеса — Броди й уже діємо за всіма західними стандартами на етапі готовності трубопроводу. Нині ми відчуваємо зацікавленість з боку західних компаній. Посол США з особливих доручень у каспійському регіоні Стів Манн місяць тому сказав, що Америка віддає перевагу двом трубопроводам. Номер один для неї — це Баку — Джейхан, номер два — це Одеса — Броди й далі в Європу. Ця думка й раніше мусувалася на вузьких технічних конференціях за участі експертів. І в Х’юстоні, і в Лондоні наголошувалося, що Україна першою створила байпас (обхідний шлях) навколо Босфора. Тепер же ця думка вперше прозвучала для широкої публіки, й це добрий сигнал, який означає, що ми не конкуруємо й не вступаємо в протиріччя з політикою найбільших держав світу та проектами, що підтримуються ними. На переговорах у Грузії також вдалося зробити внесок у «розкручування» наших нафтотранспортних проектів. Ми це відчули на зустрiчах з керівництвом міжнародної грузинської нафтової корпорації.
На жаль, у грузинської сторони немає коштів, щоб інвестувати великі проекти, але є можливість об’єднати з нами зусилля для того, щоб поліпшити інвестиційну привабливість проекту нафтопроводу Одеса—Броди, й ми цим неодмінно скористаємося, щоб залучати нових учасників і завантажити створені перекачувальні потужності, звести до мінімуму наявні через їхнє недовантаження збитки.
Олександр КУРЛЯНД, голова правління компанiї «Укрферрі» (національний перевізник):
— Обсяг вантажопереробки нашої компанії на Грузію зріс на 40%. У цьому — головне наше досягнення. Хоча зростання вантажопотоку ще не свідчить про підвищення рентабельності перевезень. Щоб збільшити вантажопотік і залучити клієнтів, нам нині доводиться працювати на мінімальному тарифі. Але тепер уже пішли позитивні з погляду економіки рейси. Й це обнадіює. Ми домовилися в Мінтрансі Грузії, що необхідно встановлювати єдині ставки тарифів з оплати суднозаходжень як в українські порти, так і в Поті й Батумі. До першого жовтня ми ці питання повинні остаточно залагодити. Сьогодні я бачу перспективи для подальшого розвитку наших відносин і зростання перевезень між двома країнами. Нам уже потрібен додатковий пором, щоб упоратися з ними.
Грігол КАТАМАДЗЕ, посол Грузії в Україні:
— Унікальність наших відносин ще раз підтвердилася. Можна без перебільшення сказати, що четверте засідання Міжурядової комісії з економічного співробітництва пройшло на дуже високому рівні й навіть перевершило всі очікування, а бізнес-форум сміливо можна назвати безпрецедентним. Ми стали свідками підписання багатьох контрактів, які незабаром стануть визначати показники й рівень відносин між країнами. Мій прогноз після цього раунду переговорів полягає в тому, що торгово-економічний обіг між Грузією й Україною швидко зростатиме.
Натіа ТУРНАВА, перший заступник міністра економіки, промисловості й торгівлі Грузії:
Цей форум істотно відрізняється від інших заходів такого характеру, що проходили за участі Грузії, тим, що був дуже жвавий і нештучний інтерес до взаємодії бізнесменів обох сторін. І це навіть не походило від урядів. У бізнесменів дійсно є дуже багато точок дотику. Про це свідчить насамперед кількість підписаних тут контрактів. Така форма роботи — одна з найпродуктивніших можливостей спільно будувати майбутнє наших країн.
