Відносини між Росією та Білорусcю коливаються від теплої дружби до несподіваних випадів на адресу один одного. Підтвердженням цьому слугує щойно прийняте рішення Москви запровадити з 1 січня 2007 року мито на нафту, яка експортується до Білорусі. Таким чином Росія відповіла на небажання Мінська ділитися прибутками від реекспорту російської нафти. На думку експертів, цей крок може призвести до початку «нафтової війни» між країнами, які ще зовсім нещодавно заявляли про бажання створити союзну державу.
Сьогодні Білорусь отримує російську нафту без мита, в рамках угоди про Митний союз між п’ятьма пострадянськими країнами — Росією, Білорусією, Казахстаном, Киргизією й Таджикистаном. На нафтопереробних заводах в Мозирі та Новополоцьку російська нафта переробляється, й отримані нафтопродукти Білорусь продає за світовими цінами вже з митом. За деякими підрахунками, щороку внаслідок цього російський бюджет втрачає майже 4 млрд. доларів, а Білорусь отримує додатково 1,7 мільярда.
1995 року між Москвою та Мінськом була укладена угода про розподіл прибутків з експортного мита на нафтопродукти з російської сировини. На думку РФ, Мінськ фактично розірвав ці міжурядові угоди. Як стверджував раніше російський посол у Білорусі Олександр Суріков, Білорусі пропонувалися два варіанти врегулювання питання. Або зберегти експорт в Європу, але при цьому встановити єдине експортне мито, яке б ділилося у співвідношенні 85% — Росії та 15% — Білорусі. Або всі світлі нафтопродукти, що виробляються в Білорусі, за винятком внутрішнього споживання, передати російській стороні. Очевидно, Мінськ відкинув обидва варіанти — реакції Москви не довелося довго чекати. Як зазначається в офіційному повідомленні, таким чином уряд Росії відстоює національні інтереси.
У Москві, до речі, й раніше виказували невдоволення тим, що білоруси не діляться прибутком, але далі заяв справа не заходила. Так у жовтні президент РФ Володимир Путін, під час телевізійної прямої лінії, погрожував ввести обмеження на поставку нафти до Білорусі: «Якщо не вдасться досягти домовленостей з митних зборів, то нам доведеться вводити певні обмеження, чого дуже б не хотілося». Білоруський президент Олександр Лукашенко відреагував на ці слова досить різко, заявивши, що не погоджується з рішенням введення мита, але згодний проблему обговорити.
Мито на експорт нафти з РФ переглядається урядом раз на два місяці за формулою на основі двомісячного моніторингу ціни на російську нафту марки Urals на світових ринках. З 1 грудня її було зменшено на 56,9 долара — до рівня 180,7 доларів за тонну.
Для білоруської економіки введення мита стане важким ударом. З 1 січня наступного року з кожної тонни нафти, що поставляється до Білорусі, російська казна отримає 180,7 долара. Одночасно російський «Газпром» погрожує підвищити ціну на газ для Білорусі до 200 доларів за тисячу кубометрів. Це призведе до втрат бюджету білоруської економіки до 3 млрд. доларів.
Крім того, Білорусь мала намір купити у Москви 3,3 млрд. кВт/годин електроенергії. Однак Олександр Суріков зазначив, що, швидше за все, у зв’язку із загрозою дефіциту електроенергії в європейській частині країни, закупити електроенергію Мінську не вдасться. З висловлюванням російського посла не погодився заступник генерального директора концерну «Біленерго» Павло Якубович. «Такого рішення немає. Робота проводиться, про категоричну відмову в імпорті для нас не було оголошено», — заявив Якубович. Разом iз тим білоруський енергетик визнав, що в цей час РАТ «ЕЭС Росії» у зв’язку з дефіцитом генеруючих потужностей впроваджує зміни у свою експортно-імпортну політику.
Про існування в інтеграції двох держав нової, вельми значної тріщини стало відомо буквально напередодні засідання в Москві Вищої державної ради союзної держави, в якому беруть участь Володимир Путін і Олександр Лукашенко. За оцінками експертів, воно не обіцяє бути легким. Як очікувалося, на засіданні повинні обговорюватися питання щодо ухвалення конституційного акту, і введення єдиної валюти. Однак, за словами представника виконкому союзної держави, з порядку денного їх було знято. Як оцінили ситуацію російські мас-медіа — економічна війна неминуче переросте в політичну.
