Виступаючи в парламенті в останній день свого перебування на посаді міністра палива й енергетики, Іван Плачков запевнив, що в Україні відсутні умови для штучного підвищення нафтотрейдерами цін на нафтопродукти. От лише покупцю бензину, а таких тепер у країні чимало, абсолютно байдуже, чи є підвищення штучним, чи природнім. Йому не подобається, коли нафтові ціни зростають, витягуючи гроші з його гаманця і навіть іноді примушуючи пересідати з особистого на громадський транспорт.
Але двічі міністру Плачкову, схоже, немає діла до реальної ситуації. Для нього головне — не почути, й особливо в парламенті, докорів. Тим паче, що він, мабуть, уже знав: попереду в нього одеське губернаторство, і не хотів псувати враження про себе в лідерів антикризової коаліції. Пояснюючи зростання цін на нафтопродукти в країні, він по-школярськи роз’яснював, що сформований в Україні ринок світлих нафтопродуктів і введення національних стандартів на моторне паливо підштовхнули нафтопереробні підприємства до прискореного проведення реконструкції та модернізації, спрямованої на збільшення глибини переробки нафти до 90-95% і на випуск нафтопродуктів європейського рівня. Як і нині екс-прем’єр-міністр Юрій Єхануров, Плачков поставив у заслугу собі й колишньому уряду те, що нинішні жнива в Україні в повному обсязі забезпечені паливно-мастильними матеріалами. (Насправді тут, схоже, треба більше говорити про те, що жнива забезпечені кредитними ресурсами. Але ціна пального така, що селяни, навіть за умов високого врожаю, насилу вийдуть на нульовий фінансовий результат і дедалі більше залізуть у борги).
Тим часом нині вже екс-міністр економіки Арсен Яценюк, також в останні дні свого перебування в кріслі, чесно прогнозував на українському ринку незначне зростання цін на нафтопродукти (на рівні 3-5%) у зв’язку із продовжуваним зростанням цін на світовому ринку. Він наголосив, що український ринок не відчуває будь-якого дефіциту дизельного палива, бензину А-95 та більшого октанового числа. Водночас він зазначив про наявність «певних тимчасових питань із наповнення ринку 76-м бензином». Із посиланням на попередні дані, А. Яценюк оцінив його дефіцит на рівні 20 тисяч тонн і пояснив, що цей дефіцит обумовлює вищі темпи його подорожчання. За словами Яценюка, загалом ситуація на українському ринку нафтопродуктів є прямим відображенням ситуації на світовому ринку, на якому нинішня війна в Лівані підштовхує ціни догори. За його словами, єдиним компенсаційним чинником є проведення нафтових аукціонів і продаж української нафти вітчизняним НПЗ.
Але от заковика: українські НПЗ у січні-липні скоротили переробку нафти на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У липні об’єм переробки знизився ще більше (на 27,7%) і становив 1 млн. 251,8 тис. тонн, що на 480,3 тисячі тонн менше показників липня 2005 року. Виробництво бензину за сім місяців скоротилося в країні на 13,8%, дизпалива — на 23,7%. Замість вітчизняних нафтопродуктів, — а з них до бюджету повинні надходити податки, а тепер не надходять, — Україна отримує імпортні, коливальні в ціні разом із лінією,.. перепрошую, із ціною на світовому ринку. У зв’язку з цим Мінекономіки пропонувало Верховній Раді, яка не працювала з квітня, дещо підвищити мито на імпорт нафтопродуктів, щоб стимулювати вітчизняних нафтопереробників...
Але це — не єдиний шлях. В Україні чомусь закинули ідею щодо створення вертикально інтегрованої нафтової компанії на базі ВАТ «Укрнафта», що справді дало б змогу дещо компенсувати підвищення світових цін. Плачков, у чиє відання (нехай і не до кінця) було передане управління НАК «Нафтогаз України», міг би пояснити парламентаріям, чому була практично заблокована ініціатива ВАТ «Укрнафта» про створення такої компанії. І чи не було це однією зі штучних умов для підвищення в Україні нафтових цін. Тепер екс-міністр перебрався ближче до Одеського НПЗ і нафтопроводу Одеса — Броди, де зможе продовжувати свою лінію, спираючись на вказівки нового міністра палива й енергетики, для якого, мабуть, справа честі — відстояти реверсне використання цього національного проекту.
А тим часом нафтові ціни в Україні, як прогнозує директор науково-технічного центру «Психея» Сергій Сапегін, продовжать своє зростання, наближаючись у середньому до 5 гривень за літр, тобто до позначки в долар, яка давно вже звична в Європі.
