Сьогодні український парламент має повернутися до розгляду бюджету-2005. Нинішній бюджетний процес ще не мав аналогів у новітній історії України. І справа не стільки в термінах, зрив яких частіше бував правилом, аніж винятком. (Цього разу планується до 20 грудня затвердити частину проекту, що дозволить розпочати затвердження місцевих бюджетів. Повністю держбюджет-2005 хочуть прийняти в останній тиждень року).
Основну відмін ність слід шукати в підходах парламенту й уряду. Зазвичай останній намагався створити для себе якісь резерви, щоб полегшити виконання і навіть забезпечити перевиконання бюджету. Одночасно щосили переконували парламент у тому, що запропонований проект реальний. Законодавці, особливо з лав опозиції, з цим найчастіше не погоджувалися та висували контрпропозиції, спрямовані на те, щоб вийти на бажані витрати. Але уряд саме в цьому парламентаріїв й обвинувачував, стверджуючи, що потрібні конкретні пропозиції не лише стосовно витрат, а й стосовно зростання доходів. Щоправда, добровольці в плані відмови від податкових пільг у парламенті ніколи не знаходилися. Проте зрештою сторони знаходили компроміс... і бюджет, принаймні протягом останніх років, приймали і потім без особливого напруження перевиконували.
Тепер ситуація змінилася. Але визначається вона не тим, що міністри практично не зацікавлені вибивати резерви для своїх наступників. Схоже, уряд заздалегідь згоден із тим, що після нього бюджет коректуватимуть, причому неодноразово. Щоправда, такої індиферентності або, простіше кажучи, фіолетового ставлення абсолютно не може дозволити собі платник податків, із коштів якого й формуватимуть цей самий бюджет. Громадяни країни насамперед зацікавлені в тому, щоб їхні бюджетні вкладення були, по-перше, не дуже великі та дозволяли не лише виживати, а й жити. І по- друге, вони дуже хочуть, щоб витрачання цих коштів було ефективним і чесним. Чи відображає такі прагнення запропонований бюджет?
Нагадаємо, що уряд України вніс до парламенту проект держбюджету-2005 із доходами 87,8 млрд. гривень, витратами — 92,7 млрд. гривень і граничним дефіцитом — 11 млрд. гривень. Порівняно з держбюджетом цього року Кабмін пропонує збільшити доходи держбюджету-2005 на 31,4%, витрати — на 34,1%, а дефіцит — на 48,6%. Порівняно з проектом держбюджету- 2005, поданим урядом у вересні на перше читання, в доопрацьованому проекті доходи зменшені на 2,4%, а витрати збільшені на 4,55%, що й призвело до зростання дефіциту. Бюджет ґрунтується на прогнозі зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на 6,5% за інфляції 8,7%. Раніше уряд прогнозував зростання ВВП на 8,65 за інфляції 7,1%.
«Перевернутий» таким чином бюджет багато експертів без особливої натяжки називають антисоціальним, оскільки в ньому уряд відверто ігнорує інтереси громадян, намагаючись без особливих зусиль наповнити незбалансований за доходами та витратами документ за рахунок інфляційного податку, який легко дається та який доведеться заплатити всій країні. Крім того, є підозри, що комусь зараз просто вигідно розкрутити новий виток інфляції. Днями Мінфін, за інформацією Інтерфакс-Україна, встановило на 2005 рік прибутковість відсоткових облігацій внутрішньої держпозики (ВОВДП) на рівні 11,64% річних. Причому ця планова величина визначена з огляду на прогноз показника індексу інфляції, який збільшено до 11,7%.
Разом із тим деякі експерти, в тому числі голова Ради Нацбанку та директор Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Гальчинський, навіть вважають, що пропонований урядом доопрацьований проект бюджету містить завищені показники доходної та витратної частини. З його слів, думка опозиції, яка вважає, що навіть цей бюджет «може бути більшим і більшим» є небезпечною. «Ми говоримо про інноваційний розвиток, про те, що ми ще бідна держава, і нам треба обмежувати державне споживання, що виражається бюджетом», — сказав А. Гальчинський. При цьому він зазначив, що на сьогодні в Україні державне споживання (зведений бюджет і бюджет Пенсійного фонду) становить близько 40% ВВП, тоді як багато країн індустріального циклу, зокрема в Південно-Східній Азії, мають цей показник на рівні 20—25%. «Ми ще не доросли до соціально орієнтованої ринкової держави. Рівень ВВП на душу населення в нас становить $5,3 тисячі на рік, а середній у світі — $7 тисяч», — вважає Гальчинський і нагадує, що цей показник у 10 нових членів Євросоюзу становить $11 тисяч, а в членів ЄС — $22 тисячі. «Небезпечний популізм не повинен позначатися на держбюджеті. Проблема в тому, що обидва кандидати так багато пообіцяли, що треба виконувати. А фактично через рік — вибори 2006 року, і ця популістська кампанія може продовжитися. Тому я як економіст маю багато заперечень. Я стурбований, що політика жорсткого прагматизму, яку проводив Кучма, може змінитися політикою зростаючого популізму», — наголосив А. Гальчинський. Дивно, що при цьому нічого не було сказано ні про дефіцит бюджету, ні про заплановану інфляцію. Але, схоже, одну з бюджетних тенденцій сьогодні можна назвати закрученням гайок.
Утім, давно відоме, в тому числі й українським парламентаріям, правило свідчить: поганий бюджет, але прийнятий вчасно, набагато кращий за хороший, але який залишається в «парламентській бібліотеці». Тож можна припустити, що законодавці й уряд і цього разу домовляться...
ДО РЕЧІ
Згідно з заявою директора відділу України при Світовому банку Пола Бермінґгама, економіка України має постати з майже незначними втратами після тижнів масових протестів щодо сфальсифікованих президентських виборів. Про це повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі. Представник Світового банку зазначив, що новий уряд України, який буде сформовано після переголосування другого туру президентських виборів 26 грудня, матиме необхідність швидко дати собі раду з інфляцією, що зростає з дедалі більшим фінансовим дефіцитом. Пан Бермінґгам заявив також, що інфляція в Україні почала зростати до позначки 12 відсотків, зріс фінансовий дефіцит із причини додаткових урядових витрат у час підготовки до другого туру президентських виборів 21 листопада.
