Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Народилися, щоб померти...

15 січня, 1999 - 00:00

Явивши днями на світ після шести місяців вагітності відразу чотирьох малюків — трьох хлопчиків і одну дівчинку, — 24-річна сумчанка Ірина К. могла б занести своє ім’я до історичних анналів обласного центру: до неї водночас стільки дітей в Сумах ще ніхто не народжував. Однак стати багатодітною матір’ю молодій жінці не судилося. Оскільки всі четверо крихіток мали вагу до 1 кілограма, жодному з новонароджених врятувати життя не вдалося: на цьому світі вони проіснували лише два дні, повідомляє кореспондент «Дня» Сергій ХАНІН. Якби цей випадок трапився б десь за кордоном, де техніка виходжування недоношених дітей сягнула фантастичних висот, він би не лише поставив хрест на роботі пологового будинку, а й, мабуть, піддав би сумніву претензії країни називатися цивілізованою державою. У нас же, на жаль, подібні речі стали звичним явищем і сприймаються як щось само собою зрозуміле. Справді, про яку боротьбу за життя дітей можна вести мову, коли, скажімо, у тому ж сумському пологовому будинку № 2, де народжувала Ірина, є лише 2—3 справних обігрівачі, котрі виконують роль своєрідних інкубаторів? Отже, поки наші лікарні загалом і пологові будинки зокрема не будуть оснащені на належному рівні, ми й далі продовжуватимемо шокувати світ сумними рекордами дитячої смертності.

Газета: