Щорічно список майстерно написаних, проілюстрованих і перекладених книжок для дітей укладає міжнародне журі літературної премії імені Г. Х. Андерсена, яку ще називають «Малою Нобелівською премією». Цього року до списку потрапила й книжка українського видавництва «Грані-Т» — подарункове видання «Вечорів на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя з ілюстраціями Володимира Штанка, повідомляє сайт «ЛітАкцент». Прикметно, що ця книжка дістала низку нагород і в Україні, а саме: за оформлення — диплом І ступеня VІІ Міжнародного конкурсу країн-учасниць СНД «Мистецтво книги» в номінації «Книга для дітей та юнацтва» і диплом «За найкраще оформлення книги», за версією дитячого журі під час «Форуму видавців — дітям». Над цієї книжкою художник працював близько року під час навчання в аспірантурі Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Сьогодні ж українському читачеві добре відомі й інші книжки для дітей, проілюстровані художником, зокрема «Зелена квітка тиші» («Грані-Т») та «Людвігові Хитрому — ура, ура, ура!» Яна Улофа Екгольма («Видавництво Старого Лева»).
«Дню» Володимир Штанко розповів, як сучасна дитяча книжка в Україні долає консерватизм, за що він любить техніку української народної картини XIX століття та про високу планку в роботі.
— Те, що ілюстрована мною повість Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» потрапили до цього списку, для мене — приємна несподіванка й велика честь. І це не лише мій успіх як ілюстратора, а й успіх видавництва й України загалом. На жаль, зовсім небагато українських видань потрапляють до цього списку й здобувають інші міжнародні нагороди. А успіх, безумовно, окрилює й заохочує до творчості, надихає на подальшу роботу, спонукає «підносити планку»...
— На вашу думку, чим саме привабила членів журі проілюстрована вами книжка й на чому надалі можна було б робити акцент?
— Я ставив собі за мету створити образотворчий ряд, який був би цікавим насамперед дитячій аудиторії. Попри те, що сьогодні Миколу Гоголя вивчають у школі ледь не з молодших класів, він досі залишається «дорослим» письменником. І це також впливає на оформлення. Колись, особливо за радянських часів, письменника видавали досить скромно. Навіть коли твори Гоголя оформляли видатні майстри, то доволі стримано — як для дитячої аудиторії, так і для дорослої. Тому я вирішив зробити саме дитяче видання Миколи Гоголя.
— Микола Гоголь — непростий автор. Як ви працювали над оформленням «Вечорів на хуторі біля Диканьки», на що звертали увагу і як розставляли акценти, щоб вийти за «стримані рамки» ваших попередників?
— Мене з дитинства цікавила гоголівська таємниця, і я охоче взявся до роботи. Звісно, я переглянув багато матеріалів, відвідав декілька музеїв, зокрема Музей народної архітектури і побуту в Пироговому та Київський музей українського образотворчого мистецтва, вивчив у бібліотеці нашої Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури низку репродукцій народної картини, переглянув те, що мені пропонував Інтернет, і поступово дійшов думки, що саме принципи української народної картини ХІХ століття найповніше розкриють і відобразять зміст творів Гоголя. Цю образотворчу мову я й обрав.
Свого часу цим мистецтвом переважно займалися дуже обдаровані, а художники, які не мали спеціальної освіти. Техніка передбачає не зовсім правильні пропорції в людей, неідеально організовану композицію, для неї характерні гротесковість образів і дещо суто українське. А ще — щирість. Тож образи виходять максимально наповнені й виразні. Я гадаю, що певною мірою журі привабила наявність цього українського елементу, бо небагато хто із сучасних книжкових графіків використовує такі народно-фольклорні засоби, хоча, звісно, є і такі.
— Про що свідчить той факт, що останнім часом українська книжка стає відомою у світі? Якою ви бачите сучасну книжкову ілюстрацію в українському сегменті літератури для дітей?
— Це свідчить про появу нових майстрів, а ще — про зміцнення міжнародних зв’язків України в різних сферах діяльності. Українська книжка сьогодні певною мірою залишається консервативною. Мабуть, свою роль у цьому відіграє й читацька аудиторія. Проте останнім часом ми спостерігаємо піднесення і творчий експеримент у цій сфері, насамперед завдяки талантові й широкому світогляду молодих авторів.
