Кияни лише зрідка спостерігають за грою своїх тенісних "зірок" у рідному місті. Андрій Медведєв востаннє виступав тут у липні (матч Кубка Девіса з Великою Британією). А нещодавно його сестра Наталя порадувала своїх прихильників на міжнародному турнірі "UMC-Cup", де вона в дуеті з землячкою Ангеліною Здоровицькою стала фіналісткою змагань.
- Наталко, чому саме парні змагання?
- На жаль, замучили травми, й мої фізичні кондиції зараз не найкращі. Між тим, гра в парі потребує менших зусиль, адже треба діяти переважно лише на половині корту. Тут головне - техніка й голова. Розуміння того, що потрібно робити зараз.
- Цього разу ви виступали в ролі не лише гравця, а й своєрідного наставника. Адже вашою партнеркою була тенісистка, яка значно молодша за вас. Чим викликаний такий ваш вибір?
- Узагалі я не маю постійної партнерки від турніру до турніру. Ліна - дуже перспективна учениця моєї мами. (Світлана Медведєва - одна з найкращих українських тренерів, яка окрім Андрія й Наталі, продовжує готувати наступне покоління тенісистів - Прим. авт.). Крім того, вона дуже приємна дівчина.
- Вже в юному віці ви досягли великих успіхів, вигравали юнацькі першості СРСР, потрапляли до збірних. У таких випадках ідеологічний тиск на спортсменів дуже великий. Чи відчували ви його?
- В моєму випадкові набагато більшу роль відігравало домашнє виховання. А воно повністю нівелювало тиск державної машини.
- Коли Андрій тільки починав свій шлях у великому тенісі, він вважався братом тієї знаної Наталі Медведєвої. Нині - скоріше ви, перепрошую, більш відомі як сестра Андрія. А як складалися ваші взаємини?
- Повторю із задоволенням, що в нас дуже дружна родина. Тому як раніше, так і нині в нас дуже доброзичливі стосунки. Як, власне, і має бути в добрій сім'ї.
- А щодо друзів?
- Вважаю себе за компанійську людину.
- Хто ваш улюблений письменник?
- Мабуть, Етель Ліліан Войнич.
- Чи довго ще збираєтесь виступати в професійному тенісі?
- Це залежатиме від здоров'я. А воно, поки що, не найкраще. Можливо, якийсь час гратиму переважно в парних розрядах.
- А що - потім, можливо, тренерська діяльність?
- Цілком імовірно. Вже нині я треную здібну дівчину Юлію Мирну. До речі, саме на "UMC-Cup" вона вперше грала в жіночому змаганні.
