Європейська преса сумнівається, що операцію вдасться завершити у такий стислий термін. До того ж досі точно не відомо, скільки ж зброї є у албанських бойовиків. У НАТО кажуть, що «не знають», оскільки різні джерела називають різні дані. Представники екстремістських албанських угрупувань стверджують, що володіють менш ніж трьома тисячами одиниць вогнепальної зброї. Македонський уряд впевнений, що як мінімум ще стільки ж бойовики сховали в горах. Однак скільки б не було зброї у албанських повстанців, НАТО наполягає, що операція закінчиться у встановлений термін — ані на день пізніше. Генеральний секретар Альянсу лорд Джордж Робертсон також не виключає, що і згодом продовжиться мандат спостерігачів Євросоюзу та ОБСЄ.
Чи допоможе операція «Основний урожай» установити мир в Македонії? Безумовно, але тільки за сприятливих умов. Про будь-які гарантії успіху говорити складно. З одного боку, умови для початку натовської місії виконані. Про мирну угоду між македонським урядом та албанськими партіями, а також про стабільне припинення вогню НАТО говорило починаючи з червня, коли з’явилася пропозиція про операцію в Македонії. «НАТО не має наміру відправляти війська у вороже оточення», — говорив представник Альянсу Верб Бродер. Нині чорнило під мирною угодою вже давно висохло, а Верховний командуючий силами НАТО в Європі Джозеф Ролстон, який повернувся зi Скоп’є, доповів Північноатлантичній раді, що припинення вогню в Македонії дотримується. Проте він не впевнений на сто відсотків, що така ситуація буде зберігатися і надалі. З другого боку, навіть за такого, здавалося б, істотного прогресу, НАТО аж ніяк не виключає ризикованість операції. Один з представників Альянсу відмітив, що військам взагалі не може бути створена обстановка, що повністю виключала б ризик.
Тим часом світова преса не обминає нагоди й далі прив’язати до конфлікту в Македонії Україну. Вчорашній номер британської газети «Таймс» помістив статтю, в якій мовилося, нібито Київ все ще продовжує постачати македонцям зброю, попри оголошене раніше призупинення військово- технічної співпраці зі Скоп’є. Із поінформованих «західних оборонних джерел» британським журналістам стало відомо, ніби позаминулої ночі важкі транспортні літаки серії Ан таємно розвантажувалися в аеропорту Петровац поблизу македонської столиці, а це, на думку газети, свідчить про відновлення збройних поставок. Видання також зазначило, що «під тиском Євросоюзу під час недавніх мирних переговорів Україна — головний постачальник зброї Скоп’є — погодилася призупинити поставки...». При цьому «Таймс» також пише, що попри обіцянки скласти зброю, не припиняють озброюватися й албанські повстанці, які, за даними «Таймс», нещодавно придбали три танки російського виробництва Т-55.
У МЗС України категорично заперечили опубліковану інформацію і наголосили, що Київ і далі дотримується взятих на себе зобов’язань. У Посольстві Македонії в Україні в коментарях газеті «День» відмовили, мотивуючи зайнятістю посла.
Звинувачення щодо Києва у порушенні обіцянок лунають вже не вперше. Кілька тижнів тому світові інформагентства повідомили, що Україна відремонтувала танки болгарського виробництва, куплені македонським урядом. Українські дипломати тоді так само повідомляли, що Київ дотримується взятих зобов’язань. Правда, самої інформації так і не було заперечено (за винятком македонського посольства, яке наступного ж дня спростувало цю інформацію в розмові з кореспондентом «Дня»). Слід також нагадати, що Київ пообіцяв не поставляти зброї до Македонії, поки там не завершаться мирні переговори. За всіма показниками мирні переговори завершилися, вже підписано мирний план... Інша справа, що українські дипломати виявилися досі неспроможними визначити поняття «до завершення мирних переговорів». Що мало на увазі керівництво України — підписання в Македонії мирного плану, ратифікація домовленостей парламентом, введення військ НАТО до країни чи повне завершення конфлікту? Якщо йдеться саме про відновлення миру в регіоні, то доведеться чекати ще не один рік. Приклад без коментарів — Боснія та Герцеговина, Косово...
