У пошуку зовнішніх ворогів напередодні президентських виборів білоруська влада точно скопіювала прийом російської пропаганди. Тільки якщо у фільмі телеканалу РТР у шпигунстві й агентурній роботі з представниками неурядових організацій звинуватили співробітників посольства Великої Британії, то білоруський документальний фільм «Агент 590» стверджує, що розвідувальну та підривну діяльність на території Білорусі активізували спецслужби Польщі. Нагадаємо, що минулого року між Мінськом і Варшавою розгорілася неабияка конфронтація: білоруська влада не визнала нового керівництва місцевого Союзу поляків, сторони кілька разів «обмінялися» висилкою дипломатів. Офіційний Київ тоді спробував примирити ворогуючі сторони. Так чи інакше, пристрасті трохи вщухли, але, як з’ясувалося, лише на час. Анонімний співробітник КДБ увечері 7 лютого заявив в ефірі білоруського телебачення, що «на базі посольства Польщі діє резидентура іноземних спецслужб». Польська сторона вчора відкинула звинувачення, назвавши їх «перевиборним побічним продуктом у країні, де править недемократичний президент».
Варшава виявилася не єдиним «ворогом». Нещодавно посольство Білорусі в Братиславі відмовило у візі журналісту словацької газети «Сме», який мав намір висвітлювати президентські вибори в Білорусі 19 березня. Як відомо, не отримали білоруської візи й помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Деніел Фрід і гендиректор відділу з зовнішніх і військово-політичних зв’язків Ради ЄС Роберт Купер, які мали намір зустрітися з керівництвом країни. Про всяк випадок, якщо якомусь неблагонадійному іноземцю все ж таки вдасться проникнути до Білорусі, днями білоруський уряд видав постанову, що регламентує порядок висилки ворожих вивідувачів із країни. Згідно з положенням, іноземець може бути висланий із Білорусі «в інтересах національної безпеки, громадського порядку, захисту моральності, здоров’я населення, прав і свобод громадян республіки». Як відомо, раніше вже був ухвалений Закон «Про дискредитацію Білорусі», покликаний боротися з тими підданими Лукашенка, які так чи інакше допомагають ворогам паплюжити країну. За подібні діяння закон передбачає покарання від шести місяців до двох років позбавлення волі.
Не дрімають й по інший бік барикад. Схоже, США та Євросоюз переходять до спільних дій стосовно Білорусі. Після того, як Деніелу Фріду та Роберту Куперу відмовили у візі, на сайті Держдепартаменту з’явилася спільна заява Вашингтона та Брюсселя. «Якщо нинішні недемократичні умови в Білорусі зберігатимуться надалі, то вони неминуче вплинуть на результат виборів. ЄС і США судитимуть про результати та відреагують на них відповідно», — йдеться в документі. Минулого тижня в Конгресі США відбулися слухання з білоруського питання за участю офіційних представників ЄС. На думку кількох оглядачів, зокрема директора програм Росії та країн СНД Німецької ради з питань зовнішньої політики Александера Рара, якщо раніше американці ставили на зміну режиму в Мінську, а Євросоюз, де домінували Німеччина та Франція, вважав, що не варто підходити до питання так радикально, то останнім часом позиції почали зближуватися. «Після відходу Шредера та ослаблення позицій Ширака в Європі не залишилося лідерів, які активно виступали б за еволюційний шлях. При цьому посилюються позиції східноєвропейців, які виступають за жорсткішу лінію стосовно Білорусі», — сказав Рар в інтерв’ю «Независимой газете». Крім Польщі, активну позицію з білоруського питання намагається зайняти Литва. Минулого року великий резонанс отримала заява президента Валдаса Адамкуса про те, що він побоюється білоруської армії.
Однак не можна списувати з рахунків позицію Росії. Як відомо, на відміну від України, Грузії та Молдови, Білорусь продовжує отримувати російський газ за пільговими цінами. На тлі газового протистояння з іншими пострадянськими республіками Володимир Путін, який мав усі підстави бути незадоволеним непоступливим із багатьох питань Лукашенком, поспішив заявити, що у відносинах Росії з Білоруссю проблем немає. За інформацією російських ЗМІ, наприкінці цього тижня Захід може спробувати обговорити білоруське питання з Кремлем. До Москви збирається делегація з Вашингтона, у складі якої, зокрема, президент Центру Ніксона Дмитрій Саймс. Головними темами переговорів стануть енергетична безпека, іранська ядерна програма та проблеми нерозповсюдження зброї масового знищення, а також підходи Москви та Вашингтона до пострадянського простору.
