Для абітурієнтів нарешті настав вирішальний час, коли вони дізнаються, чи вступили до обраного ВНЗ. Адже днями добігла кінця вступна кампанія, й вищі навчальні заклади оприлюднюють списки зарахованих студентів. Нагадаємо, що цього року за право стати студентом боролися понад 570 тисяч осіб. Наскільки це зарахування було чесним та прозорим — зараз аналізують громадські організації, які стежили за перебігом вступної кампанії, Міністерство освіти та науки та інші відповідальні установи.
Основні недоліки та мінуси кампанії й так очевидні. Багатьом випускникам та їхнім батькам вона запам’яталася довгими чергами до приймальних комісій у спекотні дні, й це закид у бік Міносвіти, яке не продумало, як можна було цього уникнути. Та найбільше обурень із боку вступників лунало на адресу тих новацій, які МОН запровадило цього року. Передусім ідеться про врахування при вступі середнього бала атестата та результату додаткових іспитів на творчі спеціальності. Досить часто учні з високим балом в атестаті та в сертифікаті ЗНО отримували низькі оцінки на додаткових іспитах. Натомість абітурієнти з низькими балами на іспитах мали високі оцінки. У чому причина таких розбіжностей, хто помилився в оцінюванні рівня знань учнів? Школа чи вищий навчальний заклад?
З одного боку, добре, що знання, які учні здобували протягом навчання у школі, не нівелюються і враховуються при вступі. А з іншого — чи можна вірити оцінкам в атестаті, якщо іноді вони завищені й не відповідають знанням учня? Не секрет, що дехто з батьків хоче, аби їхні діти мали хороші оцінки з усіх предметів (і відповідно мали більші шанси на зарахуванні до ВНЗ поза конкурсом), тому готові за них платити. Але такий обман легко виявити якраз на додаткових іспитах, які проводять ВНЗ. Та якщо дитина дійсно має хороші оцінки та знання, то чому ж тоді отримує поганий результат на вступних випробуваннях? Саме таку необ’єктивність оцінювання знань абітурієнтів фахівці громадянської мережі «Опора» вважають найбільшим недоліком нинішньої вступної кампанії.
— Оцінка шкільного атестату та бали сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання не завжди відповідали балу, отриманому на додатковому іспиті у ВНЗ, в результаті чого абітурієнти з 200 балами з тестування та із золотою медаллю складали вузівський іспит на 124 бали, а вступники, які мали 125 балів за профільний предмет і досить-таки посередні оцінки в атестаті, покращили свій результат до 196 балів, — зазначила голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. — У результаті таких маніпуляцій топ-частина рейтингів із спеціальностей, на які проводилися вступні випробування, оновилася на дві третини. Невже й середня школа, й Український центр оцінювання якості освіти, який проводив зовнішнє тестування, помилились, а приймальні комісії зуміли виправити їхні помилки?
Помилок у зарахуванні студентів цього року було більш ніж достатньою. Дивує незалежних експертів, як могло вийти, що учні, які не брали участі в олімпіадах, не захищали свої наукові роботи у Малій академії наук, були зазначені у рейтингах осіб, що можуть бути зараховані до ВНЗ поза конкурсом? Були у цих списках і абітурієнти, які взагалі не подавали документів до конкретного університету. На думку громадських спостерігачів, причина такої ситуації або в завантаженості приймальної комісії, яка не встигала перевіряти достовірність абітурієнтських заяв, або у змові між вступником та представником ВНЗ, що схоже на хабарництво.
Насторожує фахівців і той факт, що у новому законі «Про вищу освіту», який може бути прийнятий у вересні цього року, передбачено повернення до вступних іспитів. Планується, що прийом до вищих навчальних закладів буде здійснюватися за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з урахуванням середнього бала атестата та бала вищого навчального закладу.
— Якщо повернути вступні іспити, це призведе до того, що вищі навчальні заклади самі будуть встановлювати прохідний бал. І з яким би високим балом сертифіката незалежного оцінювання, з яким би високим балом атестата ви не прийшли до вузу, якщо потрібно занизити бал і не допустити вас до конкурсу, це буде зроблено на внутрішньому іспиті. Такі факти вже були цього року, тому є всі підстави для хвилювань, — додала Ольга Айвазовська. — Наразі цифри говорять за себе більше, ніж політика, заяви чи благі наміри, вони свідчать про одне — існує невідповідність у зарахуванні студентів. Тому треба шукати причини, чому вона виникла. Якщо цього не буде зроблено, натомість з’явиться обов’язковий внутрішній іспит, ми прийдемо до того, що Україна повернеться до корупційного вступу. МОН повинно зробити відповідні висновки, аби не допустити цього наступного року.
За словами координатора громадської ініціативи «Студентський захист» Андрія Черних, вступні випробування або співбесіди гарантують повернення «чемоданів із грошима» та «телефонного права» у ВНЗ під час вступної кампанії, а це практично закриє дорогу для талановитої та обдарованої молоді до вищих навчальних закладів. І це, напевно, стосується не тільки талановитих дітей. Повернення вступних іспитів стане кроком у минуле, коли до провідних університетів країни вступали найчастіше завдяки зв’язкам, домовленостям та грошам. За таких умов про рівний доступ до освіти можна забути, незалежно від того, яку школу — сільську чи міську — ти закінчив, які успіхи мав під час навчання тощо. Навіщо ж тоді впроваджувалося зовнішнє незалежне оцінювання, якщо після повернення до вступних іспитів воно практично втрачає своє значення? А основне його завдання — подолати корупцію у вищій освіті. Якщо на першому місці буде оцінка за університетський іспит, тоді втрачає вагу і шкільний атестат. На думку фахівців, це просто позбавить школярів стимулу добре вчитися.
Якщо цього року у вступній кампанії виникло стільки недоліків та проблем, то страшно навіть уявити, що буде наступного, коли повернеться система вузівських іспитів. Невже так важко владі дотримуватися одного, чіткого та послідовного напряму розвитку освіти? Як стверджують фахівці, експерименти в освіті ні до чого доброго не призводять, а лише породжують нові проблеми й нові наслідки. Узяти хоча б повернення 11-річки у школах: тепер діти чекатимуть підручників за новою програмою три місяці, а дошкільнята повинні отримати обов’язкову дошкільну освіту, хоча приміщень та персоналу для цього недостатньо. То, може, пора покласти край освітнім експериментам і поставити на перше місце не чиїсь амбіції, а підготовку освіченої молоді?
